Русалонька із 7-В проти русалоньки з Білокрилівського лісу

Ич, не навмання кидала — у своє підводне царство цілилась!

— ...Знічев'я дістав! Чекав, чекав, поки хтось по нього вийде... Тоді нащось поніс додому. Дівкам не показував: соромно признатися, що підбираю всячину!

— Нічого собі всячина!

— Але, видно, душею відчув, що це неспроста!

— Ти навіть не уявляєш, яка я тобі вдячна! — Розчулена Софійка повагалась, а тоді поривчасто і трохи незграбно цьомнула хлопця в запалу щоку. — 3 мене торт! Гуска з яблуками і салат з оливками й кукурудзою! Чого б ти найбільше хотів?

— Те, чого найбільше хотів, ти вже мені подарувала. — Сашко зашарівся по самі вуха.

— Так? І що ж саме? — нащось почервоніла й собі.

— На зайві питання не відповідаю.

— Але якщо тільки на це?

— З вас торт, імениннице! — ухильно відповів хлопець.

Теж усміхалась і ніжно тисла до серця тепер удвічі дорожчу взувачку.

— Чого ж тоді не відніс черевичка нагору, в школу? — вже підходили до Софійчиного будинку.

— Спершу збирався. Але, по-перше, не наважився, а по-друге, може, в елітних гімназіях і не такі речі викидають?..

— О, Завадчучка справді могла б і не таке викинути!

— Завадчучка — це та, що з протезами замість вій?

— Що-о-о? Ха-ха-ха-ха!..

От сказонув так сказонув! Скористається цим при черговому вітанні з Іркою! Дотепний, розумний він у неї, цей Сашко!.. Розумний то розумний, але ж чому не помітив черевичків, коли...

— Заходив же до нас перед Новим роком, хіба не бачив їх на найвиднішому місці в серванті?

— Коли я з тобою, ніколи не дивлюсь на черевички й серванти!

— А на що дивишся?

— Ні на що.

— Ну, скажи, скажи, досить уже загадок!

— Ви забули, що з вас гуска в яблуках, панно?

— Пам'ятаю, але ж ти не відповів!..

— Плюс торт і салат з оливками й кукурудзою!.. Уже перед самим порогом Софійка ще раз вигукнула:

— Ти навіть не уявляєш, яке свято мені зробив! Сашко приховав горду усмішку і, натхнений

похвалою, мовив:

— Знаєш, я чув, ніби казка є така: там принц якийсь, чи хто, носиться з черевичком і пропонує всім його поміряти! Не згадаю, чим закінчилася.

Софійка згадала. Однак промовчала. Заходила в двері, сяючи очима й пригортаючи коштовну знахідку.