Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Засадничі міфи ізраїльської політики
Засадничі міфи ізраїльської політики - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Засадничі міфи ізраїльської політики

Электронная книга - «Засадничі міфи ізраїльської політики». Краткое содержание книги:

Книгу «Засадничі міфи ізраїльської політики» французький письменник, науковець, філософ та політичний діяч Роже Ґароді опублікував в 1996 році. Він видав її за власний рахунок і у вихідних даних позначив латинськими буквами SAMIZDAT. В цій розвідці автор переглядає офіційну історію, аналізує і викриває найбільш розповсюджені міфи політики Ізраїлю.
Роже Ґароді стверджував, що це не історичний твір, це — політична книга. Моєю метою було показати, що ізраїльська політика — як інструмент американської політики — призводить до війни.
В книзі Роже Ґароді піддає сумніву факт Голокосту — тотального знищення жидів в роки Другої світової війни. Я поважаю юдаїзм… але нацистський Голокост — це міф, що став догмою, яка виправдовує політику Ізраїлю і США на Близькому Сході і у всьому світі…, — пише Ґароді. На думку автора, історія без перебільшення сама може виконати роль обвинувача краще, ніж міф. Перш за все, вона не зводить масштаби дійсних злочинів проти людства, які коштували життя 50 мільйонам людей, до погрому лише однієї категорії невинних жертв, в той час як мільйони померлі зі зброєю в руках, борючись проти цього варварства.
Незважаючи на те, що у книзі кожна теза підкріплена відповідним фактом або цитатою, автора на вимогу французьких сіоністських кіл притягли до суду. Свою солідарність з Р.Ґароді висловили політичні і релігійні діячі. Зокрема, в поширеному комюніке Асоціації журналістів Тунісу у зв'язку з судовим процесом в Парижі у справі 84-річного французького вченого, письменника і громадського діяча Роже Ґароді, якого звинувачують в виправданні злочинів проти людства заявляється: Викриваючи прагнення сіоністських кіл Ізраїлю виправдовувати свою нелюдську антиарабську політику шляхом цинічного використання трагедії Другої світової війни, Роже Ґароді діє суто в рамках визнаних демократії і свободи слова і не заслуговує засудження. Туніські журналісти серйозно стурбовані наполегливим жорстким тиском, який не перестає чинити сіоністське лобі на суддів і на весь хід в цілому цього більш ніж дивного процесу, — підкреслюється в документі. Асоціація закликала світову спільноту надати всебічну підтримку Р. Ґароді, в тому числі поширенню його незручних для сіоністів ідей, щоб показати їх невинність всьому світу і допомогти письменнику уникнути розправи.
Ґароді заявив, що не вважає себе юдофобом, але різко засуджує антиарабську політику Ізраїлю. Французький суд заборонив подальшу публікацію книги Ґароді і 27 лютого 1998 оштрафував його на 240 тисяч французьких франків (близько $40000) та засудив до умовного тюремного ув'язнення на кілька років. Рішення суду викликало дебати про свободу слова у Франції і Європі і багато хто стверджував, що вирок носить політичний характер. Ґароді оскаржив це рішення в Європейському суді з прав людини, проте його апеляція була відхилена як неприйнятна — це сталося за десять днів до 90-річчя Ґароді, 7 липня 2003 року.
Суму в п'ятдесят тисяч доларів США передала для Роже Ґароді дружина президента Об'єднаних Арабських Еміратів шейха Заїда бін Султана Аль Нахайяна. За повідомленням туніського радіо, зазначені кошти вона подарувала видному вченому, мислителю, письменнику та громадському діячеві на знак солідарності з ним і для його підтримки у зв'язку з судовим процесом по його справі, що проходить Франції.
Книга перекладена і видана італійською, іспанською, німецькою, російською та багатьма іншими мовами. В арабському перекладі цей бестселер був проданий тиражем у кілька мільйонів примірників.
Роже Ґароді відмовився від авторських прав на книгу і запропонував всім зацікавленим видавцям світу опублікувати її, не претендуючи на гонорар.
Це перший переклад Засадничих міфів ізраїльської політики українською мовою. В цьому електронному варіанті із скороченням подані деякі тези стосовно французької історії часів Другої світової війни та відсутні додатки до книги, що складаються з листування автора та передруків газетних статей.
1 ... 31 32 33 34 35 36 37 38 39 ... 72
Перейти на страницу:

В Америці історик Артур Бутц спробував розібратися де істина, а де міфологія в книзі "Містифікація XX століття (1976). Продаж цієї книги заборонений у ряді країн, у тому числі в Німеччині і Канаді.

У Торонто (Канада) розпочали судовий процес процес проти Ернста Цюнделя за публікацію книги Ричарда Харвуда "Чи дійсно загинули 6 мільйонів?", хоча навіть офіційна відповідь на це питання теж негативна.

Ці замовчування, переслідування і репресії проти критичної історії гітлерівських злочинів спираються на вкрай брехливі і наклепницькі передумови: показувати, що неабиякі злочини Гітлера проти жидів, так само як і проти всіх його ворогів — німецьких і слов'янських комуністів, які перемогли його, викривати його жорстокість можна й не вдаючись до брехні. За словами супротивників критичної історії (яку вони називають" ревізіоністською") це означає "виправдувати Гітлера або щонайменше пом'якшувати його злочини"!

Показувати, що нацистські злочини не зводяться до великого погрому проти одних жидів, що десятки мільйонів людей загинули в боротьбі проти фашизму, це, виявляється, "расизм", що спонукує до дискримінації і расової ненависті!

Проти такого диригування ненавистю до критичних дослідників ми сьогодні й виступаємо, зібравши це досьє в надії, що воно послужить поштовхом до початку справжньої дискусії про об'єктивні реалії минулого, не нав'язуючи тому або іншому дослідникові ніякої політичної задньої думки, не прирікаючи його заздалегідь на репресії і замовчування. Немає майбутнього там, де нескінченно підтримується ненависть, що підживлюється брехнею.

Критика історично перевірених свідчень і наукових досліджень дозволить дати громадській думці можливість поміркувати над учорашніми злочинами, щоб запобігти майбутнім. Це і моральний і науковий обов'язок.

Навіть сумлінні митці з великий талантом дотепер мають у своєму розпорядженні лише довільні та брехливі цифри.

Від цього не врятовані й справжні шедеври, такі як роман Робера Мерля "Смерть моє ремесло", що відтворює від першої особи біографію Хесса, коменданта Освенціма. Навіть називаючи голослівні цифри цього лжесвідка, Робер Мерль піднімається іноді до стилю, гідного Стендаля:

"Прокурор вигукнув:

— Ви вбили три з половиною мільйона чоловік!

Я попросив слова і сказав:

— Прошу вибачення, але я вбив усього два з половиною мільйони.

У залі зашуміли. Втім я лише виправив невірну цифру".

Джерело: Робер Мерль. "Смерть моє ремесло". Вид. Галлімар, 1952, с. 365–366.

В кінематографії блискучій і тонкий фільм Алена Рене "Ніч і туман" створює незабутній образ варварства та мучеництва, але все спотворюється і стає неприродним, коли в ньому бездоказово говориться про 8 мільйонів жидів, нібито вбитих в Освенцімі.

Втім, було і скоро буде ще більше книг та кіно- і телефільмів, які перекручують суть злочинів Гітлера. Скільки разів відразу після звільнення, коли ціле покоління могло особисто свідчити і судити, прославлялися подвиги тих, хто найбільш ефективно боровся проти нацистів. Фільм "Битва за важку воду" про вирішальний подвиг Жоліо-Кюрі і його команди, що викрали в Норвегії запас важкої води, що дозволив би Гітлерові першим створити та застосувати атомну бомбу. Фільм "Битва на рейках" показав, як залізничники саботували німецькі перевезення, щоб паралізувати зосередження їхніх військ. А скільки фільмів, таких як "Чи горить Париж?", показали, всупереч перебільшенням вагомості закордонних штабів, що повсталий народ Парижа сам звільнив своє місто, взяв у полон німецького губернатора Фон Хольтиця і примусив капітулювати.

І навпаки, скільки разів нам прокручували "Вихід", "Голокост", "Шоа" та інші кіноромани — щотижня сльозоточиві картинки наводнюють наші екрани, немов "жертовні" страждання деяких були безмежно благороднішими і непорівнянними із стражданнями всіх інших у їхній героїчній боротьбі.

Фільм "Шоа" Ланцмана протягом 9 годин нав'язує нам — через нескінченні образи кам'яних стін і поїздів із гнітючими шумовими ефектами — начебто свідчення на кшталт розповіді перукаря із Треблінки, що вмістив на площі 16 квадратних метрів 60 жінок і 16 перукарів.

У цього "Шоа-Бізнесу" є щедрі спонсори, насамперед, держава Ізраїль. Менахем Бегін виділив на фільм "Шоа" 850000 доларів як на "проект, що має національне значення".

1 ... 31 32 33 34 35 36 37 38 39 ... 72
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)