Бійцівський клуб
- Автор: Паланик Чак
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-3921-7
- Переводчик: Юрій Стронґовський
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Бійцівський клуб». Краткое содержание книги:
Видавництво «Фоліо» презентує: вперше українською — культовий роман нашого часу «Бійцівський клуб». Це те, що варто читати…
Цього разу кожен з Комітету Насильства наступного тижня має розпочати бійку, з якої він не вийде переможцем. Це має бути не в бійцівському клубі.
Це важче, ніж видається. Перехожі зроблять усе, щоби уникнути бійки.
Сенс у тому, щоби взяти якого-небудь Джо з вулиці, який ніколи не бився, і завербувати його. Дати йому вперше в житті відчути себе переможцем. Дати йому вибухнути. Дозволити йому вибити з тебе лайно.
Ти можеш це зробити. Якщо переміг ти, значить, ти все зіпсував.
«Що ми маємо зробити, шановні, — повідомив Тайлер комітетові, — то це нагадати цим хлопцям, яку силу вони досі мають».
Це Тайлерова маленька вступна промова. Тоді він розгортає кожен папірець у картонній коробці. Так кожен комітет пропонує ідеї на наступний тиждень. Вирви аркуш, склади його і поклади до коробки. Тайлер передивляється пропозиції й відкидає невдалі.
На місце кожної відкинутої ідеї Тайлер кладе до коробки порожній складений аркуш.
Кожен із комітету витягає з коробки папірця. Як мені пояснив Тайлер, якщо хтось витягає порожній аркуш, то цього тижня робить тільки домашнє завдання.
Якщо ж ти витягаєш ідею, то матимеш, наприклад, штовхнути хлопця в туалетну кабінку на фестивалі імпортного пива. Додатковий плюс — якщо тебе за це поб’ють. Або ти відвідаєш показ мод у супермаркеті й, стоячи над сценою, кидатимешся полуничним желе.
Якщо тебе заарештують, із Комітету Насильства ти виключений. Якщо ти розсмієшся — ти виключений.
Ніхто не знає, хто що витягне, і ніхто, окрім Тайлера, не знає, якими є всі пропозиції, які він схвалює, а які викидає в смітник. Згодом ти можеш прочитати про невідомого, котрий у центрі міста застрибнув у «ягуар» з відкидним верхом і скерував машину у фонтан.
Тобі лишається тільки здогадуватися, чи було то пропозицією комітету, котру міг витягнути ти?
Увечері наступного вівторка ти дивитимешся на Комітет Насильства, освітлений єдиною лампою в темному підвалі бійцівського клубу, і продовжуватимеш міркувати: хто скерував тачку у фонтан?
Хто заліз на дах музею мистецтв і стріляв пейнтбольними кулями по скульптурах у дворику, що очікували на своє розміщення?
Хто намалював вишкірену демонську пику на «Неіп Tower»?
Ти можеш уявити, як команда помічників юристів та бухгалтерів, виконуючи завдання по «Неіп Tower», прокрадається в ті самі офіси, в яких вони працюють удень. Можливо, вони трохи хильнули, навіть якщо це проти правил проекту «Каліцтво», використовували електронні ключі там, де мали доступ, і балони з фреоном для вибивання замків, могли вивішуватися, дряпатися цегляним фасадом, зістрибувати, довіряти один одному тримати мотузки, розгойдуватися, ризикуючи миттєво померти в тих самих офісах, у яких відчували, як година за годиною спливає їхнє життя.
Наступного ранку ті самі клерки й помічники бухгалтерів стоятимуть у натовпі із задертими догори акуратно зачесаними головами, невиспані, але тверезі та при краватках, і прислухатимуться до юрби, котра дивуватиметься — хто б міг таке скоїти, а поліція кричатиме на всіх: «Відійдіть будь ласка!» — і вода литиметься з кожного розбитого задимленого величезного ока.
Тайлер сказав мені по секрету, що на зустрічах не трапляється більше чотирьох цікавих ідей, тож твої шанси на отримання завдання, а не порожнього аркуша не вищі за чотири до десяти[31]. У Комітеті Насильства двадцять п’ять хлопців, із Тайлером включно. Кожен отримає завдання: прилюдно програти бійку; і кожен тягне пропозицію.
Цього тижня Тайлер каже їм: «Ідіть і придбайте пістолет».
Він дав хлопцеві телефонного довідника й сказав вирвати оголошення. Передати довідник наступному хлопу. Щоби хлопці не купували зброю і не стріляли в тому самому місці.
«Це, — сказав Тайлер і витяг пістолета з кишені плаща, — зброя, і за два тижні кожен з вас має принести на зустріч пістолета».
«Краще вам заплатити за нього готівкою, — сказав Тайлер. — Наступної зустрічі ви всі обміняєтеся зброєю і заявите, що куплений вами пістолет украдено».
Ніхто нічого не питав. Перше правило проекту «Каліцтво» — ти не ставиш питань.
Тайлер пустив пістолет по руках. Він був настільки важким для своїх розмірів, ніби щось величезне, гору там чи сонце, переплавили, щоб виготовити це. Хлопці з комітету тримали його двома пальцями. Кожен хотів спитати, чи він заряджений, проте друге правило проекту «Каліцтво» — ти не ставиш питань.
Можливо, він був заряджений, може, й ні. Може, нам слід завжди припускати найгірше.
«Пістолет, — сказав Тайлер, — простий і досконалий. Просто натискаєш спусковий гачок».
31
Так в оригиналі.