Грицько сміється
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Профі
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Грицько сміється». Краткое содержание книги:
СМІХ - ДІЛО СЕРЙОЗНЕ
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Перейти на страницу:
-А ти чому не працюєш?-
Запитали Славку.
-А я, вибачте, чекаю
Катю - секретарку.
29.1.2003 р.
БРУДНІ ДОКУМЕНТИ
У Одесі пан-полковник
Мерса зупиняє
І у нового бандита
Паспорт вимагає.
-А чому такий брудний він,-
Й хитро позирає,-
Ніби ти його в конюшні
В рептусі тримаєш?
-Розумієш, пан-полковник,
/Але це між нами/,
Кожна дрянь не миє руки
Й цапає руками!
29.1.2003 р.
СОПРАНО
З сильним голосом співачка
Та з поганим слухом
Запитала в диригента
В антракті над вухом:
-Ви помітили, маестро,
Як я ноту брала -
Моїм голосом повсюдно
Наповнялась зала!
-Ну ще б пак! Яке сопрано!
Й щоб не заважати -
Слухачі тихенько стали
Залу залишати.
8.1.2003 р.
П’ЯНИЙ І ДАЇШНИК
Новий руський зовсім п’яний
За кермо сідає,
А даїшник подивився
І права питає:
-А що мушу я робити?-
Й держить пляшку збоку,-
Як без мерса я не можу
Вже ступити й кроку?
29.1.2003 р.
КОЛЯДНИК
По дорозі туди-сюди
Мент весь день гасає.
-Його що, гризнула муха?-
Гриць в Петра питає.
А дідок, що слухав хлопців,
Їм обом звітує:
-То, синки /та це між нами/,
Мент так колядує.
-А хіба Різдво сьогодні?-
Глянули на Гліба?
-Бачте, любі, хлопцям також
Треба щось до хліба.
14.4.2000 р.
ЇДЬТЕ ТАК І ДАЛІ...
Якось їхав Гриць на "Волзі"
Й тільки дав він гави,
Як неначе з-під землі
Тут як тут - лягавий.
І на Гриця подививсь,
Ніби кіт на пташку:
-Ану дай,- подумав він,-
Дам йому на пляшку.
І подав в вікно права.
Патруль помаленьку
Розгорнув їх, подививсь
І пита чемненько:
-Ну то як, порушив рух?
-Ні!- відповідає,
А сам дивиться на нього,
Погляд не спускає.
-Вірно!- Грицю відповів.
А слова, як палі.-
Ось вам ваші документи -
Їздіть так і далі...
1.3.1996 р.
БАЛЬЗАК І КРЕДИТОРИ
Як відомо, у Бальзака
Теж були затори,
Не давали йому спати
Вічно кредитори.
От і знов якогось разу
Чує стук у двері:
-Мене дома нема - тут же
Пише на папері.
-Це неправда!- голос знову
До вух долітає,-
Під дверима ваші туфлі
Хтось переставляє.
-І що з того? Я причом тут? -
Господар із хати,-
Може, я пішов в шкарпетках
До моря гуляти.
25.1.2003 р.
НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО
Все життя за батраком
Пан спостерігає:
Ні кола, ані двора,
Ну а він співає.
Щоб йому таке утнуть?
Став пан міркувати,
Щоб батрак, так як і він,
Перестав співати.
Довго думав й накінець
Батрака гукає:
-Гей, ходи но ти, холопе! -
Й чарку наливає.
-Слава Богу!- привітавсь
Наш батрак до пана,
І чекає, поки той
Біля нього стане.
-От скажи мені, мужиче,
В чому та причина,
Що співаєш сам весь день,
Й так навчаєш сина?
-Бачте, пане, у вас коні,
Корови та птаство,
А у мене лиш пісні -
Все моє багатство.
Заспіваю я про лан,
Про моря та гори,
І від мене тут же вмить
Десь зникає горе.
І хоч в хаті ні гроша -
Не гнівлю я Бога,
Бо завжди моя душа -
Вільна, як дорога.
Бо в мені живе Тарас,
Батько Сагайдачний,
Це про нього хтось сказав,
Ніби необачний.
Це вони завжди мені
Так, як день засяє,
Мужнім голосом дідів
Душу звеселяють.
-Бачу я,- лукаво пан,-
Чоловік ти гожий,
І за це тобі я дам
Тисяч зо три грошей.
Можеш тратить як хотіть:
Чи купить корову,
Чи хатиночку у зруб
Збудувати нову.
Взяв ті гроші біднячок
І приніс додому,
І не знає, де й куди
Їх приткнути в ньому.
Біля образів поклав:
-Хорони їх Боже!
Сам же ліг, щоб відпочить,
А заснуть не може.
Встав, під піч переховав,
Та пробігла миша:
- Ой, грабіжники мабуть!
Підхопивсь й не дише.
Ще за ніч разів десь з п’ять
Він ховав ті гроші,
Що від думок в батрака
Завелися воші.
Навіть місяць не пройшов -
Перестав співати,
І не знає чоловік,
Перейти на страницу: