Грицько сміється

Вже давно відомо. -Б’єм парі, що ти програв! - Гриць говорить Гоші. - А якщо я не програю? -Значить, з мене гроші. В умебльованій кімнаті Музика легенька, На столі стоїть шампанське Та ікра чорненька. А назустріч з-за порт’єри, Де із пивом бочка, Вийшла, ніби з казки, фея В білих чобіточках. Посміхнулась краєм губок Відмівська та сила, І красою, як косою - Ледь його не вбила. Над диваном нічничок З Гоши зняв всі стреси, І щасливчик цілував Рученьки принцеси. З голубих її небес Зіроньки сіяли, І йому чомусь здалось - Ніби в рай попали. Тьохкав з "Шарпа" соловей, Віволга свистіла, Що не зчувся, як доба Миттю пролетіла. -А тепер іди сюди І гукни сусідку, А ви, хлопці, розпечіть В кухні сковорідку... А тепер знімай штани І сідай, мій Гоша, Зараз взнаєм: чи доба, Чи хвилина довша? 14.1989 р. ТІЛЬКИ ЗАХИЩАВСЯ Мама Вовочки: - Сан Санич! Прошу, як людину, Не наказуйте, будь-ласка, Ви мою дитину! Він такий в нас беззахистний, Як на лозах грони, Ми й самі його не б’ємо, Хіба що - в цілях самооборони. Подививсь на жінку тренер І розхвилювався: -Я й не бив його ніскільки... Тільки - захищався. 8.1.2003 р. ПОВТОРІТЬ ЩЕ РАЗ На лекції в інституті Професор читає: -В бугая за день сто актів Полових буває. А студентка: -Скільки, скільки? Тож часу негайте, І студенту в п’ятім ряду Ви це нагадайте. Студент вислухав уважно І при всіх питає: -Сто разів одну й ту саму, Чи й з іншими грає? -Ну, звичайно, не з одною,- Відповів той радо. -Це студентці й передайте Ви з першого ряду. 4.2.2003 р. ГАРМАТНЕ М’ЯСО О, люди-люди, о покайтесь, Змініть будь-ласка, меч на плуг. І замість танків й шкуродерів У вашу хату зайде друг. Бо, щоб у наших президентів, Хоч у одного розум був, Хіба ж вони творили б танки І цей кровавий вічно бум? Навіщо їм гарматне м’ясо, Хіба жінки їм не дають, Чи мало їм отих теличок, Що у барделях вічно ждуть? Та зараз вже на котру глянеш - То тільки й ждуть щоб з ким гульнуть. І тільки ти накрий поляну - Вони й без танків вас знайдуть. -Танки потрібні не для цього, - Сміється голосно Матвій. - Тоді, скажіть мені, для чого? Щоб відбиваться від повій. 2.10.2007 р. ДРУГА СКРИПКА Запідозрила дружина Чоловіка в зраді, Бо приходив ледь живенький І завжди в помаді. І сказала йому: -Любий!- Не ставай ти дибки, Бо не стану виконувать Роль другої скрипки. -Дякуй Богу, дорогенька,- Чоловік Фієсті,- Що ти й досі ще у мене Граєш у оркестрі. 21.1.2003 р. ДВІ НОВИНИ Коли лікар обслідувать Закінчив Марину, Їй сказав: -Мадам, я маю Гарну вам новину. -Але ж лікарю, пробачте,- Та йому сказала,- Адже я - мадмуазель... Й тут же з крісла встала. -Ну тоді вже, вибачайте, За слова нелітні, За новини вкрай неважні, Адже ви - вагітні... 31.12.2003 р. ПОЛЯНА Сили мої от-от вже згаснуть, І хоч я поки гонорюсь, Але на зорі, світ наш ясний Ніби в останнє вже дивлюсь. Адже закон життя невпинний, Та й роки вже своє беруть, І хоч про смерть не варто думать, Але пора збиратись в путь. Та перед тим, як світ покинуть, Хотів би людям я сказать, Щоб берегли всі, як перлину Наш світ, хто хоче раювать. Бо не повірю я у вічність І в те, що є на світі рай, Якщо не плугом а фугасом Хтось переоре рідний край. Бо не повірю я у вічність, І в те що є десь в світі рай, Поки ще будуть царювати Такі, як Юлій Цезар Гай. Поки на світі буде слово Таке як "пан" або "батрак", І поки будуть бить невинних Тільки за те, що цар - мудак. ЗЕМЛЕТРУС Ну й землетрус по Планеті І по державі іде. Де ж бо ви, де ж ви поети, Де ваша постать, де? Думаєш, хто більш заплатить,