Грицько сміється

Лиш одна троячка. Ну а жінка, щоб й ті гроші Гриць не зміг прибрати, Вирішила ту троячку В вінику сховати. А коли проснулась ранком На роботу Уля, З того віника, пробачте, Вилетіла дуля. Як же ти її знайшов?- Стала докоряти. - А що б я був за хазяїн, Щоб не відав, що робиться в хаті? 26.12.1990 р. ПОРОЗУМІЛИСЬ Хворий - п’яний у лікарню Якось причвалав Й перед доктором в прийомній, Як пінгвінчик став. Доктор теж був напідпитку, За столом дрімав: -Я по три клієнти зразу В себе не приймав! П’яний теж не розгубився: -Не до вас я, ні, Я до того, що дрімає Ось... у стороні! 20.2.1959 р. ДОГОДИЛА Якось п’яний чоловік Повернувсь до хати, Жінку з печі ізволік Й став її повчати. -Ах ти, бісова душа! Лізь під стіл і нявкай! Жінка лізе, догожа: -А тепер вже гавкай! Та не встигла й гавкнуть ще, Він її як дзизне: -Що, й своїх вже не взнаєш, Собача капризне? 19.2.1959 р. ДЕФІЦИТНІ ЛІКИ А п’яничці не лежиться: -Де б його це похмелиться? Страх, болить як голова, Хоч якого б кислячка... 14.12.1976 р. ДІДУСЬ ТА ОНУКА -В наші роки жінки вміли Ще хоч червоніти,- Докоряв дідусь онуці, Що тримала квіти. Подивилася та зверхньо, Ніби Кізка через став: -Уявляю я, дідуню, Що ти тим жінкам казав... 31.12.2002 р. ЛЕДВЕ ПАМ’ЯТАЮ -Скажіть, діду, чи про час той Ви ще не забулись, Як із жіночкою вперше Десь в гаю зіткнулись?.. Позіхнув старенький гірко Й каже, мов співає: -Я уже й останню жінку Ледве пам’ятаю. 28.12.2002 р. Я ВЖЕ ЗАБУВСЯ Захотілося старому Освідчитись юній, І звернувсь перед весіллям До дівчини Дуні: -Тобі мати хоч казала Що треба робити, Як одружимось з тобою Й станем разом жити? -Ні!- призналась і замовкла. Дідок повернувся: -Ти не знаєш, що робити, А я вже забувся... 23.12.2002 р ДИНЯ Було в матері три доньки, Та такі всі б..ді, І кого, як тільки смеркне, Не було в тій хаті! Та про ті їх походеньки Не всі хлопці знали, А тому до тих шедеврів Ще й сватів заслали. Доньки бігали по хаті Й що робить - не знали, Бо колись дефектну дівку Батьку повертали. Тож пішли всі до матусі На таємну раду, Щоб дала їм персонально Кожній з трьох пораду. -Ти,- до Галі мама Фрося,- Там візьми і склей волосся. Ну а ти, як йтимеш, Тося, Візьми мірку крові з лося. -А мені!- кричить Марина. -Всунь, як ляжеш, апельсина. А на другий день сестрички Старші дві сміються, А найменша плаче, бідна, Сльози градом ллються. -Що з тобою, дорогенька? - Трусять ті кирпату. - І чому весь час сльозами Поливаєш хату? -Як же мені не ридати?- Зразу в крик дівчина,- Як жених, коли проснувся, З’їв він апельсина! -Не журись, моя дурненька,- Й глянула на скриню,- Як твій нень колись женився, То з’їв цілу диню... 27.4.1990 р. ЖОВТІ ШТАНИ Після бою в Чапаєва Журналіст питає, Чому він червону сукню У бій одягає? -На червоному, як ранять, То крові не видно, А тому і одягаю, - Посміхнувсь той хитро. -Ну тепер я розумію!- Журналіст Чапаю,- Чому Петька перед боєм Жовту одягає! 1.2.2003 р. СОЛДАТ ОСТАНКІН Прапорщик: -Солдат Останкін, Чому стали в стрій останнім? -Хтось же мусить стать останнім,- Відповів солдат Останкін. -Вам наряд позачергово. Тут Останкін просить слово: -Де ж в цім логіка наказі?- Й тут же він замовк відразу. -Де тут логіка, питаєш? Й тут же сам відповідає: Мусить же хтось, так сказати, Всім обід нам готувати... 3.1.2003 р. ПОКИ НЕ ЗНАЮ -До весілля,- каже Віка,- Я не спала з чоловіком. Ну а ти? - до Маї Віка. -Як звать твого чоловіка? 1.2.2003 р.