Темна вода

Зі школи його вигнали після того, як у нього просто серед білого дня стався несподіваний припадок. Він пройшов обстеження, і отримав діагноз — легка форма шизофренії. З вироком медиків Антон не погодився, і лікуватися відмовився категорично. Хоча на цій стадії хвороби сучасна медицина могла допомогти. Зате з часом Кулаков став місцевою знаменитістю. Про нього писали газети, до нього навідувалося телебачення. Він пророкував то кінець світу, то голод, то навпаки — економічне процвітання. З роботою якось вирішилося — влаштувався кудись двірником. Співмешканка його працювала добу через три санітаркою в обласній лікарні. Грошей, звісно, не вистачало. Тоді Кулаков продав свою чернігівську квартиру і з допомогою родичів купив невеличку хатку в Количівці.

Останнім часом, за словами сестри, Антон заманьячив на якесь страшне чудовисько, котре нібито живе десь на дні однієї з деснянських заток. Звідки він про це дізнався, сестра не знає і знати не хоче. Нехай це виглядає не зовсім по-людські, тільки проблемний братець їм уже в печінках сидить. І якщо вже родинні зв’язки зобов’язують спілкуватися, то сестра з чоловіком намагаються робити це якомога рідше.

Жінка, з якою тепер жив Антон Кулаков, виявилася вдома — на чергування їй тільки завтра. Вона підтвердила: чоловік, як вона його назвала, вирушив робити відкриття століття — вистежувати мутантів на Десні. Для чого взяв на роботі відпусту за свій рахунок. Мельник не був лікарем, але вчора вночі він спілкувався з самим Антоном. І зараз, дивлячись на цю жінку і слухаючи її, він готовий був закластися на все, що завгодно: якщо вона рано чи пізно надумається вбити людину, її визнають після того неосудною.