Окопні історії: фронтовий щоденник
- Автор: Степаненко Дмитро
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Імекс-ЛТД
- ISBN: 978-966-189-558-3
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Окопні історії: фронтовий щоденник». Краткое содержание книги:
— Що це? — насторожився новенький боєць.
— Порода обсипається. Бачиш, пиляка погустішала? Тепер лише вітер, дощ чи ворона нагадить, з того терикона пласти породи сповзатимуть. Минулого разу, коли танкісти чи то спостерігача, чи то коректувальника на сусідньому териконі присипали, три дні курява стояла.
Зенітка
На панівній висоті, у перетині лісосмуг, міцно вгризся в землю наш клапан. Довгий окоп із обладнаними позиціями йде півколом по полю й охоплює його з боку Горлівки. Кожен оборонець облаштовував свою позицію за двома простими правилами, продиктованими життям і смертю. По-перше, зручність ведення вогню та можливість постійно і без перешкод спостерігати за противником. По-друге, маскування і максимальний захист від куль та осколків. Правил хоч і небагато, але вони мало сумісні. Буває, хтось обкладе позицію мішками з ґрунтом, над головою перекриття зробить, а для стрільби залишить маленьку щілину. Ховатись добре, а воювати ніяк. Відразу помітно — боягуз! А буває навпаки, ворога видно і стріляти зручно, а окоп по пояс, сам як на долоні. Відразу помітно — дурень! Має бути баланс, котрий, між тим, не стосується зенітника.
При розробці зенітної установки передбачалося, що вона стоятиме в тилу й стрілятиме по літаках, тому конструкція не дозволяє вести вогонь з укриття. Ніхто й уявити не міг, що її використовуватимуть на передовій як важкий двохствольний кулемет. Отже, зенітка стоїть просто в чистому полі, попереду лінії окопів. Зенітник, чоловік років 60, під час бою сидить у кріслі навідника над головами товаришів, відкритий усім вітрам і осколкам. До зенітки нікого не підпускає, помічників розігнав, постріляти не дає:
— Куди ви лізете? А як підстрелять! Що тоді? Сидіть у своєму окопі і не висовуйтеся.
— А ти ж як?
— Ти, синку, до мене не рівняйся! Доживи до мого віку спочатку, дітей вирости, внуків діждись, і аж тоді можеш робити, що захочеш. Це я вдома нікому вже непотрібний, зайнятися нічим, хіба що сидіти і на свою бабу дивитись. Краще я тут трохи повоюю. Вас, дурників, менше призвуть. От і користь. А як ще й якогось москаля завалю, то перевиконаю план на двісті відсотків.
АГС-17
На автоматичному гранатометі новобранець зробив кілька одиночних пострілів. ВОГи[22] акуратно лягли на поле попереду сєпарських позицій. Саме «лягли», а не вибухнули. Розривів не було.
— Братан, що там з АГСом, заклинило? — перекрикуючи стрілкотню, запитав сусід.
— Та ні, але ВОГи чомусь не спрацьовують. Може браковані? Треба інший цинк відкрити. Ану ще ти подивись!
— Зачекай, бінокль візьму.
Ще кілька пострілів.
В оптику чітко видно, як ВОГи падають у полі і пірнають, розбризкуючи дамбаську болотяку.
— Детонатор не спрацьовує, не відчуває перешкоди. Але ти не засмучуйся. Насипай густенько, мінуй кацапам опорнік. Рано чи пізно сєпари на ті ВОГи наступлять, дотиснуть детонатори і отримають від тебе привітаннячко. Сьогодні побудеш сапером.
* * *
Гранатометник вистріляв кілька равликів[23]. Коли випала стрічка, стрільбу зупинив, і крайня граната залишилася у стволі. Коли це хто на гранатометі контрольні постріли робив і на запобіжник його ставив? Це ж не автомат! Порожнього равлика зняли, повного з гранатами причепили. Так і залишили.
Пізніше вирішили АГС перенести. Команділа із чотирма бійцями взяли і потягли. Коліном випадково притиснули спуск.
Бах!
Граната якимсь дивом проминула десять ніг і зарилася у бруствер. Добре, що боєприпаси до АГСа зводяться, лише пролетівши безпечну для стрільця відстань, і граната не вибухнула під ногами. Але ж колись вона таки має вибухнути! Розкопувати бруствер страшно — будемо здалеку розстрілювати. Принесли кулемет, влупили кілька черг. Без результату. Чи то граната зарилася занадто глибоко, чи то підірвати її з казенної частини нереально.
Гукнули на допомогу саперів. Ті завжди раді старатись, поклали зверху кілька тротилових шашок, розтягнули вогнепровідний шнур.
Бу-бух!
Тепер маємо півтораметрову діру в бруствері.
Пів дня закопувати.
Що не день — якась нова розвага.
Мозаїка клапанів
Кожен клапан — унікальна мозаїка. Різна місцевість, різна відстань до москалів, різні люди.
Є клапани скупчені, на яких між бліндажами, технікою й різними об’єктами по 10–15 метрів. А є розтягнуті на два поля, і до сусіда не докричишся, бо він може бути за пів кілометра. Є зариті глибоко в землю, навіть позиції і ходи сполучення в окопах перекриті. А є такі, де досі ночують у наметах, сподіваючись на захист дерев й удачу.
22
ВОГ-17 — Постріл осколочний гранатометний, боєприпас для автоматичного гранатомета АГС-17.
23
Коробка зі стрічкою, у якій знаходяться боєприпаси для гранатомета.