Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути
- Автор: Иойриш Наум Петрович
- Год: 1960
- Язык: украинский
- Жанр: Здоровье
Электронная книга - «Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути». Краткое содержание книги:
Значний інтерес становить розділ «Експресний метод одержання бджолиного меду», в якому висвітлено багаторічні дослідження автора по здобуванню різних полівітамінів і лікарських сортів меду за відповідними рецептами.
В книзі докладно описується лікувальне застосування меду при ряді захворювань (ревматизм, неврити, невралгії, базедова хвороба та ін.), а також найновіші методи введення в організм хворого апітоксину з лікувальною метою.
Автор пропонує оригінальний метод одержання чистого апітоксину (бджолиної отрути) без пошкодження бджіл.
Книга розрахована на масового читача.
Особливо слід відзначити дуже цікаві й цінні спостереження пасічників, які застосовували бджолину отруту для лікування при різних захворюваннях. Багаторічні спостереження і зібрані нами анкетні дані про стан здоров'я пасічників показують, що бджолина отрута є не тільки чудовим лікувальним засобом при деяких захворюваннях, але й має профілактичні властивості. Відомо, наприклад, що пасічники завдяки бджолиним ужаленням, як правило, не хворіють на ревматизм.
Бджолина отрута при ряді захворювань є чудовим лікувальним засобом і при правильному застосуванні дає добрі лікувальні результати.
Тепер ще немає точно встановленої теорії, яка пояснювала б високе лікувально-профілактичне діяння бджолиної отрути.
Є. Л. Фішков (1954) пише: «Дуже цікавою є праця. Н. М. Артемова і О. Ф. Соловйової (1939) про атропіноподібне діяння бджолиної отрути. За їхніми даними, отруєння бджолиною отрутою діяло на серце жаби так само, як атропінізація». Доводиться розчарувати Фішкова і нагадати, що ще в 1951 р. Н. М. Артемов признався: «У своїй першій праці ми (Артемов і Соловйова) (1939) не змогли виявити цього ефекту, що й дало змогу нам говорити про атропіноподібне діяння бджолиної отрути. Проте це виявилося неправильним, а звідси й аналогізоване діяння бджолиної отрути та атропіну не зовсім обгрунтоване»[40]. Нам здається, що бджолина отрута, будучи дуже складним біологічним препаратом, діє на весь організм у цілому, підвищуючи його захисні властивості.
Склад і фізико-хімічні властивості бджолиної отрути
Незважаючи на те, що пасічництво є дуже давньою галуззю народного господарства, хімічний склад бджолиної отрути був вивчений порівняно недавно.
Бджолина отрута має прозорий колір, різко ароматичний запах, що нагадує запах меду і гіркий, палючий смак; питома вага її 1,1313. Якщо крапельку бджолиної отрути нанести на синій лакмусовий папір, то він негайно почервоніє, тобто отрута має кислу реакцію, водний же розчин сухої бджолиної отрути кислої реакції не має.
У народі давно вважається, що бджолина отрута містить мурашину кислоту, бо пекучий смак бджолиної отрути нагадує смак мурашиної кислоти.
Справді, в дослідженнях встановлено, що в бджолиній отруті міститься мурашина, соляна, ортофосфорна кислоти, гістамін, холін, триптофан, сірка тощо.
Можна припускати, що велике лікувальне значення мають фосфорнокислий магній Mg3(PO4)2, який становить 0,4% ваги висушеної отрути, і сірка; у золі отрути виявлені сліди міді і кальцію. Бджолина отрута містить гістамін, значну кількість білкових речовин і летучі масла, які при висиханні отрути випаровують. На думку деяких дослідників, летучі масла викликають почуття паління і болючість при ужаленні бджоли. Бджолина отрута дуже швидко висихає навіть при звичайній кімнатній температурі, втрачаючи при цьому близько 70% ваги. Висохла бджолина отрута має вигляд прозорої маси, що нагадує гуміарабик, яка легко розчиняється у воді і кислотах.
Децинормальний розчин їдкого лугу і сірчаної кислоти навіть протягом 24-годинного діяння не руйнують бджолиної отрути. Властивості бджолиної отрути змінюються в результаті тривалого нагрівання її з соляною кислотою або їдким лугом; активність бджолиної отрути знижується від діяння марганцевокислого калію та інших окислювачів.
Бджолина отрута дуже теплостійка: нагрівання в сухому вигляді до 100° навіть протягом 10 днів помітно не впливає на її властивості.
Бджолина отрута має також велику холодостійкість; навіть заморожування не знижує її отруйного діяння.
Встановлено, що суха бджолина отрута при старанному захисті від вологи може зберігати токсичну активність протягом кількох років.
Знезаражуючі властивості бджолиної отрути
Лауреат Сталінської премії проф. Г. Ф. Гаузе вважає, що бджолина отрута є найсильнішою з відомих нам знезаражуючих речовин.
Радянські дослідники (П. М. Комаров та А. С. Ерштейн, А. Д. Баландін, І. Л. Кооп та ін.) встановили, що водний розчин бджолиної отрути навіть у розведенні 1:50 000 при бактеріологічному дослідженні виявлявся стерильним (не містив мікроорганізмів).
Так само доведено, що парамеції (одноклітинні з класу інфузорій) у розчинах бджолиної отрути 1 : 10 000 гинуть негайно, а в розчинах цієї отрути 1 : 50 000 — протягом 30 секунд.
Бджолина ж отрута у розведенні. 1:500 000 — 1 : 600 000, навпаки, стимулює розмноження парамецій. Ці досліди показують, що бджолина отрута залежно від ступеня розведення має різну біологічну активність.
І. Л. Кооп справедливо відзначає, що «Бджолина отрута, добування якої просте й доступне, заслуговує на не меншу увагу медиків, ніж антибіотики грибкового та бактеріального походження».
Чутливість людини до бджолиної отрути
Бджола при ужаленні вводить у шкіру прозору крапельку отрути, яка має лікувальні властивості. Як лікувальний засіб бджолина отрута має ряд переваг перед іншими ліками, насамперед слід вказати на її швидке діяння на організм і на величезну різницю між лікувальною отруйною (токсичною) і смертельною дозами. Токсична доза бджолиної отрути в десятки разів, а смертельна в сотні разів більша від лікувальної.
Чутливість організму до бджолиної отрути різна. Найбільш чутливі до неї жінки, діти і особи похилого віку.
Спостереження показали, що 1—5 і навіть 10 одночасних бджолиних ужалень здорова людина переносить легко і вони викликають лише у неї місцеву реакцію у вигляді почервоніння шкіри, припухлості, паління тощо; 200— 300 одночасних ужалень викликають отруєння організму з характерними ознаками порушення переважно серцево-судинної та нервової систем (задишка, синюха, прискорення пульсу, судороги, параліч); 500 і більше ужалень викликають смерть, найчастіше в результаті паралічу дихального центра.
Проте є люди, які мають підвищену чутливість до бджолиної отрути: досить одного бджолиного ужалення, щоб у них з'явилося загальне нездужання, різкий головний біль, висип типу кропив'янки, блювання, понос.
Наведемо приклади.
Гр. М-і після одного бджолиного ужалення відразу відчула себе погано: в неї з'явився сильний головний біль, слабість, підвищилася температура, і вона була примушена лягти в ліжко. На наступний день їй було краще.
Гр. Х-в в 1941 р. під час відкачування меду був ужалений бджолою в перенісся, через півгодини в нього все лице сильно набрякло, з'явилася також набряклість в різних частинах тіла, температура підвищилася до 39,5°. Протягом одного дня він був непрацездатний.
Численні спостереження показали, що пасічники, які працюють з бджолами протягом тривалого часу, переносять бджолині ужалення без усякої шкоди для організму (деякі пасічники з великим стажем роботи переносили ужалення навіть тисячі бджіл без усяких симптомів отруєння. Організм більшості людей швидко звикає до бджолиних ужалень і не реагує на них.
Наводимо дані анкет, одержаних з пасік Радянського Союзу, які показують різні строки набування пасічниками несприйнятливості (імунітету) до бджолиної отрути залежно від тривалості роботи на пасіці.
У 28,2% пасічників до 1 року роботи на пасіці
У 22,5% - протягом 1 року роботи на пасіці
У 12,1% - протягом 2 років роботи на пасіці
У 10,5% - протягом 3 років роботи на пасіці
У 2,2% - протягом 4 років роботи на пасіці
У 3,8% - протягом 5 років роботи на пасіці
У 0,9% - протягом 6 років роботи на пасіці
У 1,5% - протягом 7 років роботи на пасіці
У 1,3% - протягом 8 років роботи на пасіці
У 0,1% - протягом 9 років роботи на пасіці
У 1,9% - протягом 10 років роботи на пасіці
40
Н. М. Артемов, Ученые записки, ГГУ, 1951, стор. 24.