Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути
- Автор: Иойриш Наум Петрович
- Год: 1960
- Язык: украинский
- Жанр: Здоровье
Электронная книга - «Лікувальні властивості меду і бджолиної отрути». Краткое содержание книги:
Значний інтерес становить розділ «Експресний метод одержання бджолиного меду», в якому висвітлено багаторічні дослідження автора по здобуванню різних полівітамінів і лікарських сортів меду за відповідними рецептами.
В книзі докладно описується лікувальне застосування меду при ряді захворювань (ревматизм, неврити, невралгії, базедова хвороба та ін.), а також найновіші методи введення в організм хворого апітоксину з лікувальною метою.
Автор пропонує оригінальний метод одержання чистого апітоксину (бджолиної отрути) без пошкодження бджіл.
Книга розрахована на масового читача.
Наведемо кілька прикладів, які свідчать про те, що бджолина отрута сприяє зниженню кров'яного тиску.
Хвора К-а протягом 5 років хворіла на гіпертонічну хворобу. З 1948 р. вона почала працювати на пасіці, де не раз її жалили бджоли і незабаром загальний стан її поліпшився; кров'яний тиск значно знизився.
Хворий Л-о хворів на гіпертонічну хворобу. Кров'яний тиск у нього був 230—170 мм. Медикаментозне лікування ефекту не дало і хворий вирішив вдатися до народного засобу — бджолиної отрути, його не раз жалили бджоли і через рік він відчував себе краще: зникли головні болі, дратливість, підвищилася працездатність. При перевірці виявилося, що кров'яний тиск у нього спав до 140/110 мм.
Хворий Ш-ко захворів на гіпертонічну хворобу в 1946 р; кров'яний тиск досягав 180/120 мм. З 1948 р. почав відмічати болі стискуючого характеру у скронево-лобній ділянці, які періодично виникали. Лікувався амбулаторно. Ці болі були короткочасні і проходили без будь-якої терапії в умовах спокою. У 1953 р. хворий перебував на стаціонарному лікуванні в Дніпропетровську з приводу гіпертонічної хвороби, з стаціонару був виписаний у поганому стані. Почав лікуватися бджолиною отрутою, приймаючи її через бджолині ужалення, і незабаром відчув значне поліпшення: кров'яний тиск знизився до 140/90 мм.
Слід зазначити, що, крім діяння самої бджолиної отрути на зміну кров'яного тиску у хворих, не можна також не враховувати благотворного впливу навкружного середовища сільської місцевості (пасіка).
Показання і протипоказання до застосування бджолиної отрути
Деякі пасічники вважають, що бджолина отрута виліковує від усіх хвороб. На цій підставі вони застосовують її при гінекологічних, дитячих і навіть венеричних захворюваннях. Проте з цим не можна погодитися, бо при ряді захворювань застосування бджолиної отрути протипоказане.
За радянським законодавством особам, що не мають медичної освіти, заборонено займатися лікувальною практикою[42].
Лікування бджолиною отрутою може проводити тільки лікар.
Спостереження народної медицини, сучасної клініки і наші анкетні дані підтверджують різносторонні лікувальні властивості бджолиної отрути. Бджолина отрута дає добрий лікувальний ефект переважно при ревматичних захворюваннях суглобів і м'язів, серця, при хореї (ревматичне ураження мозку), запаленнях сідничного, стегнового, лицевого та інших нервів, а також при деяких інших захворюваннях.
Слід додержувати обережності в користуванні бджолиною отрутою, особливо дітям і особам літнього віку, які дуже чутливі до неї.
При ряді захворювань, як, наприклад, при туберкульозі, пороках серця, діабеті, склерозі судин, венеричних хворобах, бджолина отрута протипоказана.
Якщо у хворого після першого бджолиного ужалення являється загальне нездужання, висока температура, головний біль, гарячковий стан, різка слабість, висип тилу кропив'янки, шум в ушах, розлад кишечника тощо, то лікування треба відразу ж припинити.
Методи застосування бджолиної отрути
При лікуванні отрутою бджолу спеціальним пінцетом прикладають до наміченої (згідно з схемою, мал 9)[43] ділянки шкіри, попередньо вимитої теплою водою з милом (протирати спиртом не слід). Після ужалення бджола відлітає, лишаючи в шкірі жало разом з жалким апаратом, який продовжує скорочуватися протягом кількох хвилин до повного опорожнення отрутного міхурця. Тому витягати жало слід тільки після того, як уся отрута попала в шкіру. Припинення скорочень жалкого апарату буває звичайно видно неозброєним оком. Змазувати шкірну ранку після бджолиного ужалення можна всякою індиферентною маззю. Бджолину отруту можна застосовувати так:
В 1-й день хворий дістає ужалення 1 бджоли
У 2-й день хворий дістає ужалення 2 бджіл
У 3-й день хворий дістає ужалення 3 бджіл
У 4-й день хворий дістає ужалення 4 бджіл
У 5-й день хворий дістає ужалення 5 бджіл
У 6-й день хворий дістає ужалення 6 бджіл
У 7-й день хворий дістає ужалення 7 бджіл
У 8-й день хворий дістає ужалення 8 бджіл
У 9-й день хворий дістає ужалення 9 бджіл
У 10-й день хворий дістає ужалення 10 бджіл
Після першого курсу лікування, тобто одержання хворим отрути від 55 бджіл, слід зробити перерву в лікуванні на 3—4 дні, а потім продовжувати його, прикладаючи щодня за схемою по 3 бджоли. За другий курс лікування (півтора місяця) хворий повинен дістати отрути від 140— 150 бджіл, а за два курси — 180—200 ужалень бджіл. Якщо протягом двох курсів лікування не настає вилікування або помітного поліпшення, то продовжувати лікування не слід.
Цікаво відзначити, що у хворих, яким показаною є бджолина отрута, після бджолиного ужалення ні опуху, ні болючості, як правило, не відмічається. Навіть одночасне ужалення 20—30 і більше бджіл переноситься хворим дуже легко. Проте, коли настає видужання або значне поліпшення в стані здоров'я хворого, то в деяких з них ужалення кількох або навіть однієї бджоли уже викликає звичайну місцеву реакцію (почервоніння ділянки шкіри, опух, болючість тощо).
Портативний прилад для лікування бджолиною отрутою
Взяті з пасіки кілька десятків бджіл у звичайній коробочці можуть жити не більше одного дня. Це, звичайно, перешкоджає багатьом хворим правильно лікуватися, бо їм доводиться щодня або через день їздити на пасіку за бджолами. А тому деякі хворі встановлюють у себе в квартирі на горищі невеликий вулик (нуклеус) з бджолами.
Звичайно, щоб піймати бджолу, її випускають з вулика чи коробочки до джерела світла, найчастіше до вікна, і намагаються піймати за груди або крильця. Але бджоли, як правило, при такому ловінні жалять людину в пальці. Ловіння бджоли звичайним (анатомічним) пінцетом також не має успіху, бо навіть при легкому надавлюванні бджола випускає свою отруту значно раніше, ніж її прикладуть до наміченої ділянки шкіри.
Запропонований нами прилад для лікування бджолиною отрутою складається з портативної коробки (мал. 10), в якій бджоли можуть жити протягом кількох днів (до 4—5), і спеціального пінцета. В цій коробці може вміщуватися до 100 бджіл; тут їм тепло, досить повітря і корму (меду або цукрового сиропу). Коробка має дві висувні годівниці, які зручні ще й тим, що їх можна наповнювати медом, не відкриваючи коробочки, і, отже не доводиться непокоїти бджіл. Якщо треба піймати бджолу для лікування, досить відкрити бокові дверцята (бокове віконце) коробочки, через які бджола відразу ж виповзає, і взяти її спеціальним пінцетом, що робиться дуже легко. (Мал. 11).
Портативний прилад дає змогу не тільки легко і зручно застосовувати бджолину отруту для лікування, а й діставати чисту отруту для лабораторних і лікувальних цілей.
Внутрішньошкірні впорскування апітоксину
За наведеною схемою хворий може застосувати лікування бджолиною отрутою (апітоксином) у вигляді бджолиних ужалень за призначенням лікаря в домашніх умовах.
Тепер розроблений метод внутрішньошкірного впорскування апітоксину, який може проводитися в лікарнях, клініках, амбулаторіях. Цей метод порівняно з попереднім є більш досконалим, бо дає можливість підійти строго індивідуально до лікування кожного хворого.
Найзручнішим і найефективнішим виявилося внутрішньошкірне введення розчину апітоксину, тобто між зовнішнім шаром (епідермою) і внутрішнім шаром (дермою) шкіри. Одна п'ята частина крові організму перебуває в шкірі, і апітоксин відразу розноситься з кров'ю по всьому організму. При підшкірному впорскуванні розчину можна ввести значно більшу кількість апітоксину (1 мл), але лікувальний ефект при цьому менш задовільний, ніж при внутрішньошкірному впорскуванні. Апітоксин розчинюють у фізіологічному розчині або в дистильованій воді і вводять внутрішньошкірно в невеликих кількостях (0,1, 0,2, 0,3 мл) з допомогою спеціальної голки з муфтою (мал. 12). Ця голка трохи довша від бджолячого жала.
42
Ст. 180 КК РРФСР.
43
Зручність схеми полягає в тому, що повторні ужалення в одні і ті ж ділянки шкіри провадяться лише на 5-й день. Як мине чотириденний строк, якщо бджолина отрута і викликала опух, болючість і т. д., ці явища обов'язково проходять, хворий почуває себе добре і апітерапію (лікування бджолиною отрутою) можна продовжувати.