Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз». Краткое содержание книги:
— Де ж твоя сила, — уїдливо запитав Чандален, — якщо ти ховаєшся за спини інших?
— Опустіть зброю! — Крикнула Келен. — І нехай ніхто не намагається захищати мене від цих людей. Ніхто! Це стосується тільки мене і Чандалена.
Люди неохоче опустили луки. Чандален знизав плечима.
— У тебе немає сили. За тобою стоїть меч Шукача.
Келен різко викинула руку вперед і міцно стиснула його плече. Чандален закам'янів. Його зіниці розширились. Він прекрасно знав, що означає цей жест, і розумів, що швидкість його мускулів поступається швидкості думки сповідниці.
— Тільки за минулий рік я вбила більше людей, ніж ти за все своє життя, жалюгідний хвалько! — Голос Келен був схожий на шипіння розлюченої змії. Якщо ти спробуєш заподіяти Річарду зло, я вб'ю й тебе. — Вона нахилилася ближче. — Навіть якщо ти просто висловиш вголос таку думку, і вона дійде до моїх вух, я тебе вб'ю. — Келен з підкресленою неквапливістю обвела поглядом натовп. — Я простягаю кожному руку дружби, але якщо хтось протягне у відповідь руку з ножем, я вб'ю його так само, як вбила Тоффалара. І не думайте, що я не зможу. Або не захочу. — Вона по черзі оглянула мисливців, і коли кожен кивнув на знак згоди, знову повернулася до Чандалена, і пальці її стиснулись ще міцніше. Мисливець судорожно ковтнув і теж кивнув. — Те, що відбулося між мною і Чандаленом, стосується тільки нас двох. Не варто говорити про це Птахолову. Вона прибрала руку. Вдалині почувся рев дракона, який повертався. — І пам'ятай, Чандален, що ми з тобою — на одній стороні. Ми обидва захищаємо наше плем'я, і я поважаю тебе за те, що ти для цього робиш.
Несильно шльопнувши мисливця по щоці, вона відразу ж повернулася до нього спиною, позбавляючи його можливості як повернути ляпас, так і проігнорувати її.
Цей жест частково підняв Чандалена в очах власних людей. Тепер якби він захотів відновити сварку, це стало б проявом дурості та слабкості. Своїм вчинком Келен показала, що сама вона дотримується вимог честі, а про поведінку Чандалена надає судити його одноплемінникам. Воювати з жінкою негідно чоловіка. Втім, Келен — не звичайна жінка. Вона Мати-сповідниця.
Келен перевела дух і, повернувшись до Савідліна, стала дивитись, як опускається дракон. Стояча поруч Везелен міцно притискала до себе сяючого від щастя Сіддіна. Подумавши про те, якої страшної долі уникнула ця дитина, Келен мимоволі здригнулася, — З тебе вийшов би хороший вождь, Мати-сповідниця, — зауважив Савідлін. — Ти вмієш викласти людині урок честі і змусити прислухатися до себе.
— Краще б такі уроки взагалі були не потрібні, — сказала Келен. Савідлін пробурчав у відповідь щось схвальне.
Знову зметнулася пилюка, піднята могутніми крилами, і Скарлет приземлилася.
Келен застебнула рукав.
Обличчя Птахолова злегка позеленіло, але очі сяяли. Широко посміхаючись, він шанобливо поплескав Скарлет по червоній лусці. Келен підійшла ближче, і Птахолов попросив її перевести дракону слова подяки.
Келен засміялася і кивнула:
— Птахолов хоче сказати, що ти зробила йому найбільшу честь, подарувавши нове бачення світу. Ще він каже, що, якщо коли-небудь тобі і твоєму малюкові знадобиться надійний притулок, вас завжди з радістю зустрінуть на цій землі.
Величезні зуби блиснули в драконячої усмішці.
— Передай йому, що я задоволена і дякую йому теж. — Вона повернулася до Річарда. — Але мені пора повертатися. Мій малюк, напевно, вже зголоднів і сумує.
— Спасибі тобі, Скарлет! — Вигукнув Річард і, в свою чергу, ляснув дракона по блискучій лусці. — Дякую за все. І особливо за те, що ти познайомила нас зі своїм малюком. Він навіть ще симпатичніший, ніж ти. Бережи його. І себе теж. Живіть вільними.
Скарлет сунула лапу собі в пащу і з клацанням витягла звідти кінчик зуба.
Втім, цей кінчик був добрих шести дюймів завдовжки.
— Дракони теж володіють магією, — сказала Скарлет. — Підстав руку. Впустивши зуб у долоню Річарда, вона продовжувала:
— Не втрать. У тебе великий талант наживати неприємності, Річард Сайфер. Якщо потрапиш у біду, поклич мене, і я прилечу. Тільки пам'ятай — зробити це можна лише один раз.
— Але як мені тебе покликати?
— Ти володієш даром, Річард. Просто візьми його в руку і поклич мене. Я почую. І не забувай — тільки в разі крайньої необхідності.
— Спасибі тобі, Скарлет, але в мене немає дару. Скарлет закинула голову і зареготала. Здавалося, з гір обрушилася лавина. Відсміявшись, вона лукаво подивилася на Річарда жовтим оком.