Українець і Москвин: дві протилежності

Також фантастичною теорією та містикою була «теорія» Теслі з Назарету. А в які конкретні форми реального життя вилилася ця містика, знають навіть фелаги, лише не розуміють того, що читають в історії народів.

Так! Правду каже Ш. Пеґі, що ВСЕ починається з містики. Це добре розуміли і наші великі прадіди і властиво тому написали золоті, славні сторінки нашої історії, сторінки, що ними пишаються навіть наші фелаги. А написали ті золоті сторінки власне тому, що вони мали СВОЮ містику, СВОЇ теорії, які і привели наших прадідів до Київської імперії, до славної Гетьманщини, до Лицарського Ордену на Запоріжжі.

А все ж не помогла б москвинам їхня теорія III Риму, якби знайшлася в Европі сила, яка своєчасно обрізала крила тій божевільній московській фантазії, — скажуть наші недовірки.

Так, це правда. Але ще більша правда, якої несила зрозуміти нашим фелагам, це є власне те, що тою силою мусила бути, і — історично об’єктивно — могла бути ЛИШЕ Україна, а ніхто інший. Ми, не знаючи своєї історії, не розуміємо, що власне цю роль накидала нам невблаганна історія, байдуже, хотіли ми її чи ні. Ми занедбали цю роль і маємо — цілком логічно — СССР. Нове занедбання цієї історичної нашої ролі призведе до нового СССР під іншою назвою.

А щоб ту роль виконати, то насамперед треба мати СВОЮ теорію, СВОЮ містику, знати СВОЄ минуле. Мав і знав це все наш національний пророк, і тому викликав з «високих тих могил» «лицарів святих» — тіні наших предків. Тому він і вчив «правнуків поганих», що коли вони знайдуть, Що в тих прадідівських могилах заховане, то не журитиметься Мати Україна.

Викликав він — забутих нашими духовими фелагами — тіні великих наших предків. І викликав. Ці «тіні» воплотилися в С. Петлюрах, Є. Коновальцях, Т. Чупринках, М. Міхновських, УСС, УНА, СВУ, ОУН, УПА, Крутах — Базарах, в мільйонах Біласів — Данилишиних — Щербаків, 500 безсмертних Басарабів — Теліг у Кінґірі.

Ці тіні наших предків врятують Україну і світ від диявольської сили на ім’я Московщина, що тепер має маску СССР. Врятують не тим, що лише обріжуть крила теорії «Москва — III Рим», але відрубають ті крила разом з головою тої потвори. Так, як, розуміючи свою історичну місію, зобразили наші предки постать патрона Києва — лицаря Михайлика, що відрубував голову диявольському змієві.

Це інстинктово передчували (і передчувають) ВСІ москвини. Звідси їхня скажена лють на все українське. Москвин Н. Бєрдяєв помітив, що вся московська література пересякнена передчуттям якоїсь катастрофи. Сучасні москвини — всіх політичних кольорів — напружують всі свої сили, щоб запобігти тій катастрофі, заманюючи українців (навіть сучасних Галайд) на спасенний для москвинів старий шлях УЦРади.