Чому люди тупі? Психологія дурості
- Автор: Марміон Жан-Франсуа
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-7615-4
- Переводчик: Марина Марченко
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Чому люди тупі? Психологія дурості». Краткое содержание книги:
- Як інтернет і соціальні мережі роблять нас дурними
- Чому дуже розумні люди часом вірять у дурниці
- Як боротися з колективною тупістю
- Пропаганда відсталості та методи протистояння обскурантизму
У цій сміливій, часом зухвалій і відвертій історії психіатри, вчені, філософи, соціологи та письменники з усього світу пропонують нам свій погляд на людську дурість, її природу і на те, чому вона досі існує в нашому житті.
Насправді нам не по силі зробити так, щоб людей, які вірять в дивні чи божевільні речі, стало менше, хіба завадити їхньому збільшенню. Дуже рідко можна змінити погляди тих, хто вже переконаний. Є ризик, навпаки, зміцнити їхні переконання.
Чому ми знаходимо сенс у збігах
♦ Деякі збіги видаються такими приголомшливими, що ми відмовляємось пояснити це випадком і шукаємо в них якесь значення. Але ви стверджуєте, що йдеться про брак сприйняття контексту…
Ми маємо локальне бачення, і в просторі, і в часі. З глобального погляду збіги не такі дивовижні. І до того ж, головне, ми з самого початку ставимо собі неправильні запитання. Візьмімо парадокс дня народження: яка ймовірність того, що двоє з 25 осіб мають одну й ту саму дату народження? Відповідаючи на це запитання, ми схильні вдаватися до евристики, себто спрощеного міркування, запитуючи себе: яка ймовірність того, що поміж 25 осіб ще хтось народився того ж дня, що й ми?
Результат доволі слабкий, бо ми скорочуємо проблему до єдиної можливої дати, власної дати народження. Імовірність того, що хтось поміж 24 матиме таку саму дату народження, що й я, лише 6,3 %. Натомість є один шанс із двох, що у двох з 25 людей дні народження припадуть на один день. Але це зовсім інше запитання.
♦ Ви згадуєте також приклад жінки, Вайолет Джессоп, яка пережила три корабельні аварії, поміж них, загибель — «Титаніка». Це видається надзвичайним, але кінець кінцем не аж так.
Проблема в тому, що нам бракує інформації і ми автоматично заповнюємо лакуни тим, що здається ймовірним і саме собою зрозумілим. Коли ми дізнаємось, без деталей, що якась особа пережила катастрофу «Титаніка» і двох інших кораблів, то уявляємо, що ці решта подібні до загибелі «Титаніка», а це зовсім не так, тому що в одній з двох було мало жертв, а в другій узагалі не було. До того ж ми думаємо, що Вайолет Джессоп — цілком пересічна жінка, насправді ж вона працювала на компанію-власницю цих трьох суден.
♦ Також ви кажете, що, розбираючи події 11 вересня, можна багато разів зустріти число «11», звідки виникає спокуса бачити в цьому змову чи знак долі. Але для вас у цьому немає нічого надзвичайного…
Це стосується всієї нумерології та магічних чисел. Ми знайдемо також сотні повторень числа «19» в Корані, числа «7» у Біблії або принаймні їхніх добутків, що з погляду статистики зовсім не дивно.
Там можна знайти також пророцтва у формі слів, як свідчить, наприклад, випадок із секретним кодом Біблії, коли журналіст Майкл Дроснін, застосувавши особливі ключі тлумачення, виявляє повно пророцтв у Біблії, зокрема й кінець світу, передбачений за кілька років. Насправді кількість можливих ключів і способів задіяти комп’ютер така величезна, що можна знайти будь-що. Дроснін навіть кинув виклик: знайти стільки ж пророцтв у книжці «Мобі Дік», як у Біблії. І що ж, знайшли!
До слова, застосувавши ту саму методику, в Біблії знайшли також зашифровані слова «Бога не існує», «ненавидьте Ісуса»… Так можна знайти все, що захочеш.
♦ І у вашій книзі також?
Аякже! У «Думках» Паскаля я знайшов попередження про тисячі смертей від СНІДу. А фахівець з інформатики Себастьєн Помьє, закодувавши за абеткою геном пивних дріжджів, прочитав там «курка-картопля»! Саме те, що він їв на обід…
Якщо спробувати просто навмання якийсь ключ для тлумачення, шансів прочитати «курка-картопля» небагато, проте помножене на багаторазові спроби — це інша річ.
♦ Ви порахували, що за останні двадцять років 72000 віщих снів мали б проректи чиюсь смерть наступного тижня, але проминули непомічені…
Так, це лише оцінка, але вона ілюструє зв’язок малої імовірності з великою кількістю випадків. Анрі Брох зробив схожі підрахунки щодо телевізійної передачі про таємниче, під час якої медіум зажадав, щоб телеглядачі ввімкнули вдома світло, щоб він змусив лампочки вибухнути по всій Франції. Десятки розгублених людей зателефонували й засвідчили, що в них справді щойно лопнула лампочка. Неймовірно! Але, з огляду на те, що передача тривала годину, і припускаючи, що в кожного горіло вдома 4 чи 5 лампочок, цілком природно, що кілька сотень вибухнули протягом передачі, зважаючи на середню тривалість життя лампочки. Ймовірність була дуже малою для однієї лампочки, але високою для сотень тисяч.