Чому люди тупі? Психологія дурості
- Автор: Марміон Жан-Франсуа
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-7615-4
- Переводчик: Марина Марченко
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Чому люди тупі? Психологія дурості». Краткое содержание книги:
- Як інтернет і соціальні мережі роблять нас дурними
- Чому дуже розумні люди часом вірять у дурниці
- Як боротися з колективною тупістю
- Пропаганда відсталості та методи протистояння обскурантизму
У цій сміливій, часом зухвалій і відвертій історії психіатри, вчені, філософи, соціологи та письменники з усього світу пропонують нам свій погляд на людську дурість, її природу і на те, чому вона досі існує в нашому житті.
«Галілей помилявся — церква мала рацію»
Ірраціональні переконання часом становлять небезпеку не лише для їхніх носіїв. Є такі люди, які, може, й не вірячи в те, що говорять, застосовують увесь свій розум, щоб через вплив, навіювання чи прозелітизм переконати вразливі душі.
У згаданому вище документальному фільмі «Закони ментальної привабливості» Анрі Брох говорить: «Кожен четвертий європеєць вірить, що Земля є центром і все обертається довкола».
Кілька років тому, 6 листопада 2010 року, у готелі «Ґарден Інн» у місті Саут-Бенд штату Індіана, за 150 км від Чикаго, відбувся начебто науковий конгрес під назвою «Галілей помилявся — церква мала рацію», де виступали десять доповідачів з претензією на звання «експертів». Вони намагалися довести, що Сонце обертається довкола Землі відповідно до геоцентричної моделі, попри те що від часів Коперника, Галілея, Кеплера й Ньютона наука показала, що Земля та інші планети обертаються довкола Сонця згідно з геліоцентричною моделлю. Багатонадійний підзаголовок обіцяв, що це буде «перша» щорічна католицька конференція з геоцентризму. Доктор Роберт Сандженіз відкрив конгрес доповіддю під назвою «Геоцентризм: вони це знають, але приховують», удавшись до поширеної ідеї теорії змови. Інші доповідачі, як-от доктор Роберт Беннетт, доктор Джон Салза, анонсували не менш приголомшливі теми: «Науковий доказ: Земля є центром Всесвіту», «Введення до механіки геоцентризму» або ж «Наукові досліди показали, що Земля нерухома в центрі Всесвіту». Їхні наукові кваліфікації були означені дуже розпливчасто: д. н., професор… Наприклад, співорганізатор конгресу, Роберт Д. Беннетт, назвався доктором наук з загальної теорії відносності. Роберт Сандженіз — президент Catholic Apologetics International і автор багатьох книг і статей з теології, науки, культури й політики. Багато років викладав фізику й математику в різних закладах. Він повчав, що фізики, як-от Альберт Ейнштайн, Ернст Мах, Едвін Габбл, Фред Гойл «та багато інших», довели, що, як сказано в Біблії, Сонце та всі планети обертаються навколо Землі, зафіксованої в просторі, нерухомої та незмінної, плекаючи сподівання, що люди віддадуть належне Писанню й зрозуміють, що наука — зовсім не те, що про неї кажуть.
Проте кожне наукове відкриття додає новий доказ того, що геоцентризм не відображає дійсності. А прибічники геоцентризму можуть покликатися тільки на Біблію. На кожен науковий аргумент вони відповідають: «У Біблії сказано, що…» Нападки на Галілея затьмарюють образ одного з фундаторів сучасної науки, який надав перші докази геліоцентризму Коперника, а крім того, дозволяють змити ту ганьбу, як дехто вважає, що її зазнала церква, покаявшись 1992 року щодо засудження Галілея.
Багато води утекло з часів Галілея. Наука послідовників Коперника змагалася зі Святим письмом і вірою у відкриту в ньому істину й мала перемогти ірраціональне. Науковців переслідували. Сьогодні ж непримиренні й диваки намагаються маніпулювати розумами, щоб утелющити свої туманні теорії: завжди та сама битва темряви з правдою.
Як протистояти обскурантизму?
Хоч збільшити свій інтелект проблематично, але можна навчитися методів розвитку критичного мислення.
Не всі вірування тупі, абсурдні чи небезпечні. Деякі з них конструктивні, як-от віра в себе, в свої можливості, у свою цінність, у життя чи в інших.
Ризик піддатися впливу небезпечних вірувань аж до втрати здорового глузду йде від потреби за всяку ціну знайти сенс свого життя. Якщо інші дають нам пояснення, що відповідає нашому баченню світу, чи позбавляють нас від необхідності шукати самим, їх легко прийняти.
Але найбільша сила ірраціональних поглядів — у тому, що вони зазвичай узгоджуються з нашими інтуїтивними очікуваннями.
Багато людей здавна вірили в дивні речі, й багато людей намагалися боротися з цими віруваннями. Вони створюють рівновагу, яка не надто змінюється з часом. Отак можна битися за раціоналізм із думкою, що ти просто докладаєшся до рівноваги.
Жодна людина, хоч яка розумна, освічена й критична, не захищена від віри в дурниці, насамперед тому, що важко повірити у випадковість. Шукати за випадком долю, неминучість, змову, підступи, намір, хороший чи поганий, — загальне упередження. «Бог любить трійцю», «немає диму без вогню», «добре сміється той, хто сміється останній» і так далі, доста приказок, які свідчать про нашу потребу сенсу й причинності. Найосвіченіші люди не уникають цього. Отак Ейнштайн писав у листуванні про хвороби дружини Мілеви та сина: «Заслужена кара для мене за те, що зробив важливий життєвий крок, не подумавши: завів дітей з особою з моральними й фізичними вадами…»[58] Мати Ейнштайна намагалась відмовити його від шлюбу з Мілевою, яка кульгала, пророкуючи йому, ще це позначиться на дітях. Від автора теорії відносності можна було б сподіватися більшої широти поглядів! Але, як писали двоє його біографів, Роджер Хайфілд і Пол Картер, Ейнштайн «був людиною, в якої поєднання ясності розуму з емоційною короткозорістю провокувало чимало прикростей в житті його близьких».
58
J. Stachel, D. C. Cassidy, R. Schulmann (eds.), Collected papers of Albert Einstein, the early years 1899—1902, Princeton University Press, 1987.