Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський
- Автор: Шульц Бруно
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Дух і Літера
- ISBN: 978-966-378-264-5
- Переводчик: Андрій Павлишин
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський». Краткое содержание книги:
_________________
Колись я знаходив вихід для своєї енергії в написанні листів, то була тоді єдина моя творчість.
З листа до Анджея Плешневича, 4 березня 1936
* * *
Мені потрібен товариш. Мені потрібна близькість спорідненої людини. Я прагну якоїсь запоруки внутрішнього світу, існування якого постулюю. Безугавно тільки тримати його на власній вірі, нести його всупереч усьому силою своєї перекірливості — то праця й мука Атласа. (…) Мені потрібен спільник для новаторських починань. Те, що для однієї людини є ризиком, неможливістю, поставленою догори ногами примхою, — відбите у чотирьох очах стає дійсністю. Світ наче чекав на ту спілку: досі замкнений, тісний, без подальших планів, він починає дозрівати барвами далечіні, лускати й відкриватися углиб. Мальовані проспекти поглиблюються та розступаються в реальні перспективи, стіна пропускає нас у раніше неосяжні виміри; фрески, мальовані на небосхилі, оживають, як у пантомімі.
З листа до Тадеуша Брези, 21 червня 1934
* * *
Ті листи, які мені вдалося знайти упродовж шістдесяти років, становлять не просто епістолярну колекцію, але передусім своєрідну автобіографію письменника, вони дають значний матеріал до його біографії, численні сліди якої затер час, а свідки переважно загинули. Властиво, увесь відомий нам сьогодні життєпис Бруно Шульца був реконструйований завдяки його листам, із уламків спогадів тих, хто його пережив, і нечисленних документів. Навіть такі елементарні дані, як дата народження письменника, подавалися у різних версіях, або супроводжувалися знаком запитання.
Єжи Фіцовський, зі Вступу до Книги листів
Книжку мою[165] я віддав до друку ще в січні. Коли вийде — не знаю, не цікавлюся тим, бо книжка та мене не тішить. Це збірка усіх новел, які вже були надруковані в журналах. Месія[166] лежить перелогом.
Що Ви поробляєте? Як Вам ведеться в житті? Природно, що кожна звістка від Вас буде мені дуже мила. Не гнівайтеся лише, якщо я іноді не одразу відповім. Я ще не маю програми на канікули — не можу здобутися на жодне рішення. А Ви? Чи будете десь близько?
Обіймаю Вас дуже сердечно.
Ваш
Бруно Шульц
Дрогобич, 2 VI 1937
Любий Колего!
Знову маю нечисте сумління, що не відписав Вам, але якось не зміг здобутися на відповідь на Вашого красивого та глибокого листа. Я перебував упродовж 4 тижнів на селі неподалік від Турки майже, цілком самотній. Я не мав розради з тої самотності і позбувся старої та глибоко в мені вкоріненої ілюзії, що я створений для самотності. Може, колись і був, а нині зяє на мене порожнеча і мертвотність краєвиду, я не можу вже сам поживитися при столі Господа Бога. Негоже постійно скаржитися, і не по-чоловічому це, але мушу сказати, що щось у мені попсувалося. Чи Ви знайдете ще щось у світі дійсно красивого та надихаючого, чи здатні Ви до ентузіазму? Мені здається, що світ став нудним.
Чи Чортків розташований неподалік від Кременця-Подільського? Там задіяний мій приятель, маляр Яніш[167], на реставрації розписів у Кременецькому ліцеї. Я збирався до нього з'їздити, щоб побачити Поділля і степ, і степовий місяць. Проте не знаю, чи з того щось вийде. Якщо будете в Кременці, передавайте йому вітання. Дуже розумний і бравий чолов'яга. Якби я туди поїхав, то побачився б із Вами.
Дуже сердечно Вас обіймаю та вітаю.
Бруно Шульц
4 VIII 1937
Дорогий Зеноне!
Ваш лист наздогнав мене в Познані, де я гостюю в однієї приятельки[168]. Велике спасибі Вам за сердечну пам'ять. Поки що відписую тільки кілька слів, відкладаючи докладнішу відповідь до часу повернення додому. Звідти я надішлю щось невелике для «Kameny», бо тут нічого не маю. Тут я маю справу із «Promem»[169]. Стосовно праць, пов'язаних із ілюмінацією та адресами, маю тільки кілька чисел «Grafiki»[170]. Якщо Ви того не знаєте, то я Вам охоче перешлю. Там є різні такі речі. Я [гостюю] в дуже милих і інтелігентних людей, але вже завтра виїжджаю. Чи знаєте Ви Познань?
Дуже сердечно Вас обіймаю та вітаю.
Бруно
Обов'язково прочитайте Фердидурке[171] — геніальний твір!!
[5 І 1938]
Дорогий Зеноне!
Даруйте, що так рідко і скупо пишу, що не віддячуюся достатньо за Вашу сердечність. Ви надіслали мені гарного та сумного вірша, за який Вам сердечно дякую. З мотивом того вірша резонує моя печаль. Це наша спільна печаль старіння, розчарування, оголеного скелету істини. Чи гадаєте Ви, що ту печаль можна зробити рушієм якоїсь творчості, що її можна мистецьки зужити, нагодувати демона творчості власного поразкою?
Я на таке не здатний. Моя муза прагне погожості й тепла. Під осінь життя вона стає млявою та ледачою, як мухи о тій порі року.
З іншого боку, можу сказати, що багатшаю за змістом, що матеріал збільшується, бракує лише спонуки, рушія, азарту, аби перекувати його у форму.
Я дійшов висновку, що єдиною нашою опорою може бути праця, будь-яка, бодай навіть нижча за наш рівень, бодай механічна. Інакше нас пожирає смуток. Тому добре, що Ви виготовляєте дипломи та грамоти про закладку споруд. То приємна й красива забава, і, певно, щось приносить у фінансовому відношенні. Спробуйте заточувати на тому полі щоразу ширші кола, дістаньтеся до столиці, мені здається, що в Польщі бракує спеціаліста до [sic!] дипломів, а Ви маєте для того умови.
Про свої плани писати не хочу. Маю забобон, що вони не вдаються, коли про них завчасу розповісти. Вони, зрештою, не такі вже високі й сміливі. Чи Ви читали Санаторій[172]? Я не зміг надіслати Вам авторського примірника, як би мені хотілося, бо «Rój» дав мені незначну кількість примірників, які я одразу ж у Варшаві роздав критикам і впливовим особам. Резонанс слабкий. Як Вам сподобалося?
165
Йдеться про Санаторій під клепсидрою.
166
Див. примітку 15 у листах до Тадеуша та Зоф'ї Брезів (у електронній версії — прим. 82).
167
Див. примітку 1 у листах до Рудольфа Отенбрайта (у електронній версії — прим. 103).
168
Приятелька — то, либонь, Еґґа ван Гаардт із Познані, удаваний графік й ілюстраторка повісті Шульца Комета («Wiadomości Literackie» 1938, № 35), а також єдиного тексту Шульца німецькою мовою Die Heimkehr (1937) — не опублікованого оповідання, яке пропало. (Див. також біографію Еґґи фон Гаардт у посиланнях до її листа до Шульца (у електронній версії — прим. 562)).
169
«Prom» — щомісячний поетичний журнал, який виходив під редакцією Еуґеніуша Морського в Познані від 1932 року.
170
«Grafika» — орган Спілки польських художників-графіків, двомісячник, який Тадеуш Ґроновський і Францішек Седлецький видавали у Варшаві в 1930—1939 роках.
171
Роман Вітольда Ґомбровича Фердидурке був опублікований у 1937 році.
172
Друга збірка Шульца Санаторій під клепсидрою (1937) була опублікована в суперобкладинці, запроектованій автором.