Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Биографии и мемуары » Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський
Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський

Электронная книга - «Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський». Краткое содержание книги:

Великий польський письменник Бруно Шульц (1892–1942), котрий усе життя мешкав у Дрогобичі й загинув там від рук нацистів у часи Шоа, був видатним епістолографом. Його листи часто ставали зав'язком майбутніх оповідань, є високими зразками прози магічного реалізму. «Книга листів» — збірка усіх вцілілих листів до друзів, колег, партнерів у видавничих і мистецьких починаннях, освітянських установ. Вона також містить віднайдені листи до Бруно Шульца, які дозволяють краще зрозуміти перипетії індивідуальної біографії митця, його творчі пошуки та осягнення. Це листування понад 60 років збирав видатний польський поет, есеїст і культуролог Єжи Фіцовський (1924—2006). Упорядник також спорядив публікацію докладними коментарями, які стосуються обставин віднайдення текстів, їх атрибутики, згаданих подій і осіб. Книга є своєрідним пам'ятником знищеному нацистами й сталіністами всесвітові галицьких євреїв, котрі спершу пережили Шоа, а відтак у СРСР зазнали брутального затирання слідів їхньої культурної, релігійної та навіть людської присутності на теренах краю.
_________________
Колись я знаходив вихід для своєї енергії в написанні листів, то була тоді єдина моя творчість.
З листа до Анджея Плешневича, 4 березня 1936
* * *
Мені потрібен товариш. Мені потрібна близькість спорідненої людини. Я прагну якоїсь запоруки внутрішнього світу, існування якого постулюю. Безугавно тільки тримати його на власній вірі, нести його всупереч усьому силою своєї перекірливості — то праця й мука Атласа. (…) Мені потрібен спільник для новаторських починань. Те, що для однієї людини є ризиком, неможливістю, поставленою догори ногами примхою, — відбите у чотирьох очах стає дійсністю. Світ наче чекав на ту спілку: досі замкнений, тісний, без подальших планів, він починає дозрівати барвами далечіні, лускати й відкриватися углиб. Мальовані проспекти поглиблюються та розступаються в реальні перспективи, стіна пропускає нас у раніше неосяжні виміри; фрески, мальовані на небосхилі, оживають, як у пантомімі.
З листа до Тадеуша Брези, 21 червня 1934
* * *
Ті листи, які мені вдалося знайти упродовж шістдесяти років, становлять не просто епістолярну колекцію, але передусім своєрідну автобіографію письменника, вони дають значний матеріал до його біографії, численні сліди якої затер час, а свідки переважно загинули. Властиво, увесь відомий нам сьогодні життєпис Бруно Шульца був реконструйований завдяки його листам, із уламків спогадів тих, хто його пережив, і нечисленних документів. Навіть такі елементарні дані, як дата народження письменника, подавалися у різних версіях, або супроводжувалися знаком запитання.
Єжи Фіцовський, зі Вступу до Книги листів
1 ... 23 24 25 26 27 28 29 30 31 ... 112
Перейти на страницу:

Мушу Вам повідомити, що фальшиво, а точніше, передчасно, поінформував Вас про придбання виграшних облігацій. Між тим, я отримав листа з контори продажу виграшних облігацій, якого додаю, і з якого Ви довідаєтеся, що ми у першому розіграші не брали участі, позаяк закуплені нами номери вже були продані. У зв'язку з цим, за 20 злотих контора продажу виграшних облігацій надіслала мені 1 лотерейний квиток до другого розіграшу, оскільки у другому розіграші подвоюється ставка. Номер облігації 164617. Прекрасно, що ми не забули про пунктуальне відновлення ставки. Чи надіслати її Вам, чи й далі зберігати до грудневого й січневого розіграшу? Здається мені, що ми, втім, унаслідок цього маневру втратили не тільки перший розіграш, а й частину суми. Такі-то вони — витребеньки долі. Чи, може, такий оборот справи знеохотить Вас до подальшої гри?

Що там чувати у Вас, Дорогий? Чи малюєте? Чи Вас та осінь надихнула на якісь нові барвні формулювання? Чи маєте там гарний краєвид? Чи від Лещиця маєте якісь звістки? Напишіть мені про себе розлого!

Сердечно Вас обіймаю й вітаю.

Бруно Шульц

7 XI 1934

37

Дорогий Колего!

Ваше мовчання наводить мене на думку, чи ж би Ви на мене за щось не прогнівалися. Не пам'ятаю супроти Вас жодної провини і гублюся в здогадах, чим міг Вас уразити. Я чув також, що в «Kamenie» відсутній мій уривок, хоча я знаю від Вас, що він уже був відданий до друку. Чи й це якось пов'язане з моєю несвідомою провиною? Я вражений, заінтригований і стурбований цим несподіваним поворотом у наших стосунках. А може, щось іще стало причиною Вашого мовчання? Може, Ви занедужали?

Прошу Вас дуже, поясніть мені причину Вашого мовчання, і якщо я в чомусь завинив, укажіть мені в чому. Не можна засуджувати когось на підставі якоїсь чутки, підозри, махінації. Повторюю, що марно сушу собі голову, чим міг би Вам у своїх листах завдати прикрощів. Чи Ви отримали мого останнього листа?

Чекаю Вашого ласкавого пояснення — щиро вітаю.

Бруно Шульц

Дрогобич, 15 XI 1934

38

Дорогий Колего!

Вибачте мені, що так давно не писав і навіть не розквитувався за Вашого сердечного листа та надіслання 3 чисел «Kameny». Причиною того стали нервозні клопотання про відпустку, які закінчилися остаточною відмовою. Я писав і штурмував до Іґ. Ст. Віткевича, котрий робив, що міг, і до Тувіма, котрий нічого не робив. Усі зусилля виявилися марними у зв'язку з ухвалою Ради Міністрів щодо призупинення оплачуваних відпусток. Дуже мене це пригнічує, адже я вже зжився з думкою про відпустку, школу вважав чимось тимчасовим, і мені здавалося, що я не зможу повернутися до шкільних занять. Я був певний час цілковито зруйнований. Трохи мене оживив допіру приїзд маляра Яніша[147], сюрреаліста, дуже милого хлопця, котрий реставрує розписи в католицькому храмі. Він заохотив мене до малювання, чого я ось уже кілька років не робив. Це мене дещо заспокоїло. Я вибираюся тепер до Варшави, де хочу поновити клопотання про відпустку через одержання якоїсь стипендії. Не маю великих надій, але не хочу дорікати собі, що занедбав свою справу. Якби я одразу після канікул вирушив був до Варшави, може, зміг би краще допильнувати й отримати відпустку ще до тієї ухвали Ради Мін[істрів]. Я весь час нічого не писав. Тепер мене більше цікавить малярство.

Що у Вас чутно? Щоразу, коли я думаю про Вас, то співчуваю Вашій тяжкій долі, на яку Ви навіть не скаржитеся. Стільки механічної, бездушної праці для когось, хто міг би інші речі робити — то, однак, велика кривда. Її нам завдано обом.

В останньому номері Ваш дереворит дуже гарний. Чи ваш торгівець образами[148] щось Вам написав, чи надіслав гроші? Я дуже жалкую, що й тепер ми не побачимося, бо я вже вирішив поїхати до Варшави, і там чекає на мене одна особа, котру я не можу підвести. Якщо я завчасу повернуся з Варшави, то зупинюся в Судовій Вишні. Як довго Ви там залишатиметеся? Варшавської адреси я ще не можу Вам повідомити, бо не знаю, де мешкатиму. Якщо матимете щось термінове переказати мені — пишіть на адресу: Адам Важик, для Шульца, Варшава, Цегляна, 10.

вернуться

147

Єжи Яніш — див. примітку 1 в листах до Рудольфа Отенбрайта (у електронній версії — прим. 103).

вернуться

148

Шульц має на увазі Александра Лещиця (див. примітку 19 (у електронній версії — прим. 129)).

1 ... 23 24 25 26 27 28 29 30 31 ... 112
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)