Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський
- Автор: Шульц Бруно
- Год: 2012
- Язык: украинский
- Год: Дух і Літера
- ISBN: 978-966-378-264-5
- Переводчик: Андрій Павлишин
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський». Краткое содержание книги:
_________________
Колись я знаходив вихід для своєї енергії в написанні листів, то була тоді єдина моя творчість.
З листа до Анджея Плешневича, 4 березня 1936
* * *
Мені потрібен товариш. Мені потрібна близькість спорідненої людини. Я прагну якоїсь запоруки внутрішнього світу, існування якого постулюю. Безугавно тільки тримати його на власній вірі, нести його всупереч усьому силою своєї перекірливості — то праця й мука Атласа. (…) Мені потрібен спільник для новаторських починань. Те, що для однієї людини є ризиком, неможливістю, поставленою догори ногами примхою, — відбите у чотирьох очах стає дійсністю. Світ наче чекав на ту спілку: досі замкнений, тісний, без подальших планів, він починає дозрівати барвами далечіні, лускати й відкриватися углиб. Мальовані проспекти поглиблюються та розступаються в реальні перспективи, стіна пропускає нас у раніше неосяжні виміри; фрески, мальовані на небосхилі, оживають, як у пантомімі.
З листа до Тадеуша Брези, 21 червня 1934
* * *
Ті листи, які мені вдалося знайти упродовж шістдесяти років, становлять не просто епістолярну колекцію, але передусім своєрідну автобіографію письменника, вони дають значний матеріал до його біографії, численні сліди якої затер час, а свідки переважно загинули. Властиво, увесь відомий нам сьогодні життєпис Бруно Шульца був реконструйований завдяки його листам, із уламків спогадів тих, хто його пережив, і нечисленних документів. Навіть такі елементарні дані, як дата народження письменника, подавалися у різних версіях, або супроводжувалися знаком запитання.
Єжи Фіцовський, зі Вступу до Книги листів
Чи бачили Ви, може, мою новелу Додо в січневому якомусь номері «Tygodnika Ilustrowanego»? З моїми власними ілюстраціями[159]. Чи читали уривок про батька-пожежника у «Wiadomościach Literackich»?[160] То все давніші речі. Мені ще нічого не заплатили. Обурливо, що Лещиць дав Вам на відчіпного 50 золотих.
Чи Ви вже читали Бонка?[161] Яка Ваша думка? Я прочитав тільки те, що було у «Wiadom. Liter.» Дуже красиво.
Околиці Дрогобича — дуже гарні. 12 хвилин до Борислава — 15 хвилин до Трускавця. За 2 години опиняєтеся в Бещадах — пасмі Східного Бескиду. Приїдьте з фарбами та полотном. Чекаю на Вас.
Дуже сердечно обіймаю.
Ваш
Бруно Шульц
Дрогобич, 16 III 1935
Дорогий Колего!
Щиро дякую за листа й милі, сердечні слова Ваші. Я захоплююся Вашою самовідданістю та затятістю в роботі для «Kameny». Це заслуговує на абсолютну повагу. Хай би таких людей, як Ви та кол. Яворський, було побільше.
Найсердечніше запрошую Вас до себе. Буду далебі тішитися і зовсім не боюся, що ми не порозуміємося. Мабуть, між нами вистачає спільних справ. Найохочіше я запросив би Вас на свята або відразу після свят, але мушу виїхати до однієї дами, з якою мене пов'язують узи приязні, і яка на мене чекає. То чекаю Вас на канікулах. Ви, зрештою, самі писали в попередньому листі, що могли би вибратися до мене найраніше на канікулах. Не забувайте про мене. Ми ще до того часу обміняємося кількома листами. Якби я — хоча сумніваюся — міг би залишитися на свята в Дрогобичі, то напишу Вам, — хоча не знаю, чи змогли б Ви тоді приїхати.
Дуже сердечно Вас обіймаю й очікую Вашого люб'язного візиту з найбільшою радістю.
Ваш
Бруно Шульц
[25 III 1935]
Дорогий Колего!
Я сповнений розкаяння і відрази до себе, бо залишив Вас так довго без відповіді. У мене були різні пригоди, виїзди тощо. Все це не може слугувати виправданням мого мовчання, проте може зробити його у Ваших очах дещо зрозумілішим. Спасибі Вам велике за Вашу постійну пам'ять. Тепер ми мусимо щось нарешті вдіяти у справі нашої зустрічі. До 1-го липня я залишаюся в Дрогобичі. Якби Ви могли тепер на кілька днів зазирнути — то застали б мене ще у Дрогобичі. Якщо Вас це не влаштовує, то від початку липня й пізніше — в Закопаному. Мушу Вам, однак, зізнатися, що до п'ятниці в мене гість, отож матиму клопіт щодо місця для Вас, допіру від п'ятниці мій готель вільний. Якби Ви могли приїхати до Закопаного — було би чудово. Ви б одразу запізналися з багатьма людьми, моїми знайомими, передусім Віткаци, з яким я подружився, і було б дуже цікаво. Я, мабуть, мешкатиму за містом, може, в горянській хатині, де, припускаю, знайдеться місце і для Вас.
Не знаю, чи я Вам повідомляв, що моя річна відпустка набула конкретних обрисів.
Хоча в мене ще немає точних відомостей, однак я вважаю, що ця справа вже вирішена.
То була вершина моїх мрій, тим часом справа не настільки райдужна, як я собі гадав.
Я матиму трохи менше 200 злотих на місяць (упродовж 10 місяців). Мені б того вистачило, якби не те, що з тих грошей я мушу утримувати дім моєї сестри, котра мешкає разом зі мною, племінником і кузиною. Тож я розраховую на моє перо і сповнений побоювань, чи дам собі раду. В Закопаному я буду з моєю нареченою[162] (саме так — так пізно) — шалено ризиковане все те починання.
Повідомте мені, чи приїдете. Якщо Вам немає великої різниці, то я волів би гостити Вас у себе в Закопаному, з тієї причини, що Ви могли би довше там затриматися, а я не мусив би відволікатися від Вас через приготування до подорожі. Боюся лише, що, може, з огляду на вартість проїзду — Ви надали би перевагу Дрогобичу. В такому разі приїжджайте.
Спасибі Вам велике за «Kamenę». Я живу в такому балагані, що не маю часу її перечитати. В передостанньому числі був гарний Ваш дереворит. Не забудьте про приладдя для деревориту.
Сердечно Вас обіймаю та вітаю.
Бруно Шульц
Дрогобич, 24 VI 1935
Дорогий Колего!
Спасибі вам велике за красиві та милі побажання. Ви те собі уявляєте надміру романтично. Я знайомий з моєю нареченою вже 3 роки, ми зблизилися 2 роки тому, і час від часу ми проводимо разом кілька тижнів, бо мешкаємо в різних містах. Ми обоє небагаті, вона — скорочена з посади гімназійна вчителька, яка шукає роботу.
Мене засмутили Ваші песимістичні міркування щодо Вашого майбутнього та Ваших можливостей. Для резиґнації та зневіри немає жодних підстав. Ви мусите дослухатися до внутрішнього голосу, який є голосом справжнього покликання. Настільки гостра потреба, настільки пломениста пристрасть мусить бути знаком і передчуттям прийдешньої сили. Майте терплячість, чекайте зосереджено й у повній готовності. Я впевнений, що настане мить, коли Вам проясниться Ваша властива перспектива, те, що Вам судилося сказати.
159
Оповідання Додо (Dodo) із сімома малюнками Шульца вперше було надруковане в «Tygodniku Ilustrowanym» 1935, № 2.
160
Мій батько вступає в пожежну команду. Першодрук: «Wiadomości Literackie» 1935, № 5.
161
Войцех Бонк (1907—1961) — польський поет, драматург, автор, зокрема, збірки віршів Небесний тягар (Brzemię niebieskie, 1934), відзначеної в 1935 році премією «Wiadomości Literackich».
162
Див. примітку 6 в листах до Арнольда Шпета (у електронній версії — прим. 58).