Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Великі міфи імперії
Великі міфи імперії - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Великі міфи імперії

Электронная книга - «Великі міфи імперії». Краткое содержание книги:

Україна відновила свою державність. Утверджується у світі наша споконвічна символіка — знак св. Володимира. Українська інтелігенція звільнилася від політичного, морального, релігійного і психологічного тиску або, інакше кажучи, від постійного страху перед нечуваними репресіями щодо неї. Прийнята одна з кращих у світі Конституція. Видаються прекрасні книги, публікуються несфальсифіковані дані про тоталітарне минуле. Ця книжка не є спрямована проти російського народу, хоч він не без вини. Але занадто довго злочинні поводирі водять його, засліпленого великодержавними міфами і з підробленим родоводом, манівцями історії. Російські історики знали про це і мовчали. Однак, немає вічних таємниць. Вони забули: «Нічого бо нема схованого, що не стало б явним, нічого тайного, що не стало б знаним і не вийшло на яв» (Євангеліє від Луки, гл.8, ст.17). А коли так, то чи варто приховувати їх від людей, і насамперед, від свого народу. Час найвищий російському суспільству з'ясувати для себе це питання і знайти належне місце між народами, позбувшись месіанського блуду. Це був би достойний внесок у політичну стабільність Східної Європи і тим самим забезпечення нормального національного розвитку народів цього регіону.
1 ... 27 28 29 30 31 32 33 34 35 ... 52
Перейти на страницу:

Совєтська влада безпомилково відчула в цих найменуваннях негативний відтінок і всіляко намагалася вивести їх з мовного обігу. Вживання їх прирівнювалося до проявів буржуазного націоналізму, що вело до трагічних наслідків для користувачів цією народною термінологією. «Властиво назва «москаль», — пише дослідник Є.Наконечний, — ніколи (за дуже рідкісними винятками) не вживається нейтрально, як це функціонально личить термінові, тобто без емоційного нашарування. У терміні «москаль» завжди відчувалась ворожість, огида, зневага, зверхність, ненависть до означуваного. І дивного тут нема нічого, бо в цьому вже винне не саме слово, а ті історичні відносини, які склалися між українцями і москалями. Подібне емоційне забарвлення має також і такий термін, як «турок». І хоч уже більше двох столітть українці з турками не воюють, навіть не стикаються, але відгомін з козацької доби лишився донині. Називати когось турком — означає вилаяти, образити, осміяти, принизити». [75] Мабуть, варто до цієї цитати внести певні доповнення. На заході України термін москаль не мав сильно вираженого негативного відтінку. Може, тому, що тут москалі не мали можливості себе проявити. А поляк Адам Міцкевич на згадку про перебування в Росії написав вірш, присвячений петербурзьким друзям — «До друзів москалів». Зовсім інша справа з назвою «кацап». Академік Д.Яворницький вважав, що слово «касаб» (так писалося ще в другій половині XVIII століття) походить з татарської мови і означає «м'ясник», «живодер». Воно було розповсюджене по цілій Україні і в ньому зосереджений весь негатив, котрий нагромадився в українця до чужого за духом йому народу. «Намагаючись нейтралізувати їдке значення назви «кацап», часто вдаються до її навмисне неправильного тлумачення. Користуючись, в даному випадку, способом т. зв. народної етимології твердять, що нібито назва «кацап» (как цап) є якоюсь аналогією до прізвиська українців «хохол», що, як відомо, виникло у зв'язку з манерою козаків носити оселедця, якого, до речі носили українські воїни не тільки в козацьку добу, але й епоху князювання Володимира та Святослава». [76]

12

Далі простежимо історію такого явища, як община і двір, що не мають аналогів у європейських народів. Подібні, на перший погляд, форми господарювання і співжиття існували давно в Європі, однак вони творилися за іншими принципами і виконували зовсім інші функції. Мав рацію професор Б.Н.Чичерін, стверджуючи, що російська община має «… особливості, котрі випливають з російської історії». [77] Причому ці особливості настільки відмінні, що С.Лур'є питає: «Чому ж близьким по крові і по мові народам, котрі живуть в тісному сусідстві — росіянам і українцям, сербам і хорватам, — властиві різні ставлення щодо власності на землю, а народи, культурно дуже далекі, наприклад, росіяни і перси, мають схожі форми господарської організації? Чому з однакового вихідного становища у росіян розвиток пішов у напрямку общини, а в українців — одноосібного господарства, — на це питання економіст не може відповісти. Це проблема етнічної психології». [78] У такому випадку не треба говорити про близькість та ще й до того «кровну».

У давнину в Московщині селяни не володіли землею. Повсюдно земля була або «государева», або церковна, або служилих людей. [79] «Мір» (сільська громада) брав землю в користування. Слово «община» виникло значно пізніше. Земля ділилася між дворами залежно від кількості дорослих осіб, і тому наділи не були постійними за площею. Община несла колективну відповідальність за виконання зобов'язань матеріального та іншого характеру. У Росії общинне землекористування наприкінці XIX століття стосовно землеволодіння усіх селян становило понад 90 відсотків. [80]

Свій земельний пай члени общини не мали права передавати кому-небудь іншому навіть у тимчасове користування. Вони не мали права вільного виходу з общини. Без дозволу общини не можна було отримати паспорт, а без нього — податися на заробітки. Община мала також обов'язок поліційного нагляду за своїми членами, а навіть своїм рішенням висилати в Сибір за більш значні провини. Через надання їй поліційно-судових прав, община набрала характеру державної структури.

вернуться

[75] Наконечний Є. Украдене ім'я: Чому русини стали українцями. Львів, 1998. — С. 94–95.

вернуться

[76] Наконечний Є. Украдене ім'я: Чому русини стали українцями. Львів, 1998. — С.107.

вернуться

[77] Энциклопедический словарь / Брокгауз и Ефрон. — СПб., 1900. — Т.24. — С.202.

вернуться

[78] Лурье С. Прошлое в настоящем // Знание — сила. — 1993. - № 7. — С.45.

вернуться

[79] Ключевский В.О. Сочинения: В 8 т. — М.: Госполитиздат, 1957. — Т.II. — С.311.

вернуться

[80] УРЕ — К., 1962. — Т.10. — С.246.

~ 31 ~ Предыдущая страница Следующая страница var width = window.innerWidth || document.documentElement.clientWidth || document.body.clientWidth; if (width > 768) { (function(w, d, n, s, t) { w[n] = w[n] || []; w[n].push(function() { Ya.Context.AdvManager.render({ blockId: "R-A-430869-4", renderTo: "yandex_rtb_R-A-430869-4", async: true }); }); t = d.getElementsByTagName("script")[0]; s = d.createElement("script"); s.type = "text/javascript"; s.src = "//an.yandex.ru/system/context.js"; s.async = true; t.parentNode.insertBefore(s, t); })(this, this.document, "yandexContextAsyncCallbacks"); } var width = window.innerWidth || document.documentElement.clientWidth || document.body.clientWidth; if (width
1 ... 27 28 29 30 31 32 33 34 35 ... 52
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)