Анабазис. Похід 10000 еллінів

/4/ [ До цих місць військо йшло пішки. Довжина шляху, пройденого еллінами під час відступу від місця битви під Вавілоном до Котіор, становить сто двадцять два переходи — 620 парасангів, або 18600 стадій; сам похід у цьому проміжку тривав 8 місяців]

/5/ Тут елліни пробули 45 днів. Упродовж цього часу вони спершу принесли жертви богам і влаштували святкову ходу[216], причому кожна еллінська народність йшла окремо, та гімнастичні змагання. /6/ Провіант брали частково з області Пафлагонії[217], а частково з області котіоритів, бо ті не відкрили їм базару і навіть не прийняли в місто хворих.

/7/ У цей час прибули посли із Сінопи[218], потерпаючи як за місто котіоритів, яке належало їм і сплачувало данину, так і за їхню область, яка, як вони чули, нібито піддається плюндруванням.

/8/ Прийшовши до табору, вони почали говорити, і Гекатонім, який вважався чудовим промовцем, сказав: «Воїни, нас послало місто Сінопа з дорученням передати захоплення вами як еллінами, які перемогли варварів, а також розділити з вами радість від того, що, здолавши, як ми чули, всілякі і неймовірні випробування, ви врятувалися і прийшли сюди. /9/ Оскільки ми теж елліни, то сподіваємося бачити з вашого боку лише добродіяння, а не заподіяння нам шкоди, тим більше, що ми ніколи не завдавали вам клопоту. /10/ Ось ці котіорити — наші колоністи; ми передали їм цю область, відібравши її у варварів. За це вони сплачують нам належну данину, як роблять це і жителі Керасунта і Трапезунта, і тому будь-яку вчинену їм кривду місто сінопців сприйме як свою власну».

/11/ «Тим часом, до нас дійшли чутки, буцімто ви силоміць увійшли в місто і деякі з вас оселилися там у будинках і буцімто ви силоміць, без дозволу, берете з області те, в чому маєте потребу. /12/ Цього ми не схвалюємо, і якщо так триватиме, то нам доведеться укласти спілку з Корилою[219], з пафлагонцями і з усіма, з ким лишень буде змога».

/13/ Ксенофонт виступив і відповів на це від імені усього війська: «Громадяни Сінопи, ми щасливі, що прийшли сюди, врятувавшись, зі зброєю в руках. Адже неможливо було наживати статків і битися з ворогом водночас. /14/ Коли ми прийшли в еллінські міста, наприклад в Трапезунт, де нам забезпечили базар, ми купували продовольство за гроші і мали чим перебиватись, а у відповідь на виявлену нам шану і з почуття вдячності за надані війську знаки гостинності, ми зі свого боку віддячували трапезунтцям і утримувалися від вторгнень у землі їхніх друзів-варварів, натомість їхнім ворогам, супроти яких вони водили, ми заподіювали шкоду, яку тільки могли. /15/ Зрештою, запитайте у них самих, якої думки вони про нас, бо ж у нашому середовищі є провідники, відряджені з нами з Трапезунта як вияв дружніх стосунків. /16/ Якщо ми приходимо куди-небудь, де відсутній базар, хай то варварська чи еллінська земля, ми самі беремо продовольство, але не свавільно, а з необхідності. /17/ З кардухами, таохами і халдеями, хоча вони не підвладні цареві і навіюють страх, ми усе ж поводилися як з ворогами, бо необхідно було одержати продовольство, а вони не давали нам базару. /18/ А от макронів, хоч і вони варвари, ми вважаємо своїми друзями, бо вони забезпечили нас яким могли базаром, і ми свавільно не захоплювали нічого, що їм належить».

/19/ «А якщо ми забрали щось у котіоритів, яких ви маєте за своїх, то вони самі в цьому винні, бо вони повелися з нами неприязно і, замкнувши браму, не прийняли нас у місто, а також не вислали провіанту за міські мури. А виправдувалися вони при цьому тим, що це забороняє їм ваш гармост[220]. /20/ А стосовно твоїх слів про те, ніби ми увійшли в місто силоміць і розташувалися в будинках, то ми, зрештою, просили прийняти хворих під дах, та оскільки котіорити не відкрили брами, ми самі увійшли в місто там, де був доступ, до того ж не вчиняючи жоднісінького свавілля. Хворі, розмістившись у будинках, живуть за власний кошт, а ми охороняємо браму, щоб наші хворі не залежали від вашого гармоста і ми могли, в разі потреби, забрати їх назад. /21/ А ми, решта, розташувалися, як бачите, просто неба і в стані бойової готовності, ладні платити добром за добро і відомстити зловмисникові».