Анабазис. Похід 10000 еллінів

/5/ Після нього виступив Ксенофонт і сказав: «Отже, Хірісоф відбуває за кораблями, а ми ж будемо чекати. Я скажу те, що, на мою думку, треба зробити, поки ми будемо дожидати його. /6/ Насамперед треба роздобути провіант з ворожої країни, бо ж базару недосить, та й мало у кого є гроші, тому не накупуємося. А поміж іншим, країна тут ворожа і тому багато хто з вас може загинути, якщо ви підете за провіантом необачно і без достатньої охорони. /7/ Тому я пропоную добувати провіант загонами фуражирів, а не бродити поодинці по околицях; тоді вас не зачіпатимуть. Ми ж (стратеги) подбаємо про це». Це було прийнято.

/8/ «Вислухайте і це. Декотрі з вас, мабуть, підуть по здобич. Тож міркую, що буде краще, якщо той, хто збирається іти на таке діло, нехай дасть нам знати про це і повідомить також, куди він подасться, аби в нас були відомості про те, скільки людей пішло і скільки залишилося, і ми могли б, у разі потреби, чимось посприяти у їхніх приготуваннях, або ж приспіти на допомогу, знаючи лише, хто і де її потребує. Так само, якщо хто-небудь з недосвідчених візьметься до цієї справи, ми гуртом порадимося, дізнавшись спочатку про силу супротивника, на якого вони підуть». Це також було схвалено.

/9/ «Візьміть до уваги ще й і це: — сказав він, — вороги мають можливість робити на нас набіги. І вони мають слушність, ставлячись до нас вороже: адже ми захопили їхнє майно. Тому вони і підстерігають нас. Отже, я пропоную розставити охорону навколо табору. Якщо ми почергово будемо пильнувати і стежити за ворогами, то їм буде складніше гнатися за нами.»

/10/ «Зважте ще й на таку річ: якби ми були певні у тому, що Хірісоф приведе достатню кількість кораблів, то не було б жодної потреби казати те, що я скажу, та оскільки певної надії немає, я пропоную, зі свого боку, постаратися і роздобути кораблі тут, на місці. Якщо він повернеться не впорожні, то ми, маючи вже кораблі, попливемо на дуже багатьох кораблях, якщо ж він повернеться ні з чим, то скористаємося тутешніми суднами. /11/ Я часто бачу, як сюдою пропливають кораблі. Якщо ми, попросивши у трапезунтців великі судна, захопимо їх і, знявши керма, залишимо кораблі під охороною доти, доки не набереться їх достатня кількість, то відтак зникне потреба в [еллінських] кораблях». Це також було прийнято.

/12/ «Поміркуйте, — провадив він, — і над тим, що, безсумнівно, нам доведеться утримувати спільним коштом тих, у кого ми відберемо кораблі, і то весь час, поки вони потерпатимуть через нас, а також за обопільною згодою видавати платню за перевезення, аби вони, приносячи нам користь, також мали вигоду». І це було прийнято.

/13/ «Але, як на мене, — провадив він, — на той випадок, коли і це нам не вдасться, тобто швидко дістати достатню кількість кораблів, то слід звеліти приморським містам полагодити дороги, які, кажуть, перебувають у поганому стані. Вони послухаються через страх, а також для того, щоб якомога швидше спекатися нас».

/14/ Тут солдати стали кричати, що не слід іти дорогами. Ксенофонт, бачачи їхню нетямущість, не поставив пропозиції на голосування, але переконав міста добровільно розчищати шляхи, кажучи, що елліни підуть швидше, якщо дороги будуть придатними. /15/ Від трапезунтців вони отримали пентеконтеру і призначили лаконського періека[197] Дексіппа її командиром. Проте він знехтував дорученням перехоплювати кораблі, а втік і зник разом з кораблем за межі Понту. Згодом він поплатився за це: у Фракії у Севфа він затіяв якісь непевні справи і був убитий лаконцем Нікандром. /16/ Отримали елліни і тридцятивесельний корабель, командиром якого був призначений афінець Полікрат, котрий приводив до табору усі перехоплені ним судна. Якщо на суднах були товари, то елліни вивантажували їх і приставляли до них охорону, аби вони були цілими, а кораблі використовувалися для плавання вздовж берегів. /17/ Упродовж цього часу елліни ходили по здобич, інколи добуваючи її, інколи ж верталися з нічим. А Клеанет повів власний та інший лох у дуже небезпечну місцевість і загинув разом з більшістю своїх солдатів.