Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
20 Форму завысокосился подано за списком В. У списку А: зависокосился. У списку Б ужито форму множини: "Вы очень завысокосылись".
21 У списку Б: возволновал.
22 У списку Б: подчиненные.
23 У списку Б: добродѣтелны.
24 Захоплену характеристику стародавніх римлян Сковорода подав у листі-присвяті свого перекладу Ціцеронового трактату «De senectute».
25 Історичний центр Венеції забудований палацами (palazzo), а Флоренція, крім усього іншого, славиться своїми садами та парками (Boboli, Cascine). У старій Україні Італію зазвичай сприймали як країну, де панує розкіш. Наприклад, Василь Григорович-Барський із неабияким захватом розповідає про її солодку мову, звичаї та обичаї, прекрасну архітектуру, карнавали й ремесла: "Что же реку о оных сладких словесах и прекрасных бесѣдах, их же слышати єдино услажденіє иноземцу, что же паки реку о множествѣ купеческих лавок и различных товарах, или о множествѣ искусных во всяком художествѣ дѣлателей, иже от наших, аки небо от земли, разнствуют..." [Григорович-БарськийВ. Странствованія. - Санкт-Петербург, 1778. - С. 68]. Пор. у Гоголя («Рим»): "И самое это чудное собрание отживших миров, и прелесть соединения их с вечно-цветущей природой - все существует для того, чтобы будить мир, чтоб жителю севера, как сквозь сон, представлялся иногда этот юг, чтоб мечта о нем вырывала его из среды хладной жизни, преданной занятиям, очерствляющим душу, - вырывала бы его оттуда, блеснув ему нежданно уносящею в даль перспективой, колизейскою ночью при луне, прекрасно умираюгцей Венецией, невидимым блеском и теплыми поцелуями чудесного воздуха, -чтобы хоть раз в жизни он был прекрасным человеком..." [Гоголь Н. В. Полное собрание сочинений. - Москва, 1938. - Т. 3. - С. 242-243].
26 У списку Б: "как бык на шерсть"; у списку В репліка закінчується на слові как. Пор. із приказками: "Мужик багатий, як бик рогатий" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963.-С. 99]; "Богатый - что бык рогатый..."; "Мужик богатый, как бык рогатый" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 84, 730].
27 Пор. з народною приказкою: "Багатий, як жид" [Франко, № 1247].
28 Пор.: "Здоров, як бик" [Франко, №13153]; "Здоров, как бык..." [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 397].
29 Див. прим. 63 до циклу «Сад божественных пѣсней».
30 У списку Б ця репліка має такий вигляд: "Дюжим, как лев, пригожим, как Венера...". Однодворцями називали ту групу державних селян, яка сформувалася в Російській імперії XVIII ст. з нащадків дрібного служилого люду й обіймала серединне становище між селянством та дрібномаєтковою шляхтою.
31 У списках А та В: позвольте.
32 У списку Б: "на то древо, которое".
33 У списку Б: смоквою.
34 Цей реєстр-ампліфікація нагадує «Рахубу древам розным» Климентія Зиновіїва: "Дубына, Грабына, Рябына, Вербына. / Соснина, Кленина, Тернина, Вышнина / Ялына, Калына, Вязына, Лозына..." [Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. - Київ, 1971. - С. 266].
35 У списку Б слів "и премудрая" немає.
36 Судячи з усього, цей образ Матері-природи Сковорода запозичив у Сенеки (Моральні листи до Луцілія ХС, 38): "Вона ж гойно постачала ними всіх - дбайлива матір, опікунка" [Ауцій Анней Сенека. Моральні листи до Луцілія / Переклав з латини Андрій Содомора. -Київ, 2005. - С. 371; див. про це: Erdmann Е. von. Unahnliche Ahnlichkeit. Die Onto-Poetik des ukrainischen Philosophen Hryhorij Skovoroda (1722-1794). - Koln; Weimar; Wien, 2005. -S. 433].
37 У списку Б слова как немає.
38 У списку Б слова так немає.
39 У списку Б слів "во вселенной" немає.
40 У списку Б: "день и ноч воплют, ничим не доволны".
41 У списку Б: "быть не нещастливыми".
42 Слова "Вот и благополучіе, сирѣч полученіе" подано за списком Б (у списках А та В їх немає).
43 У списку Б слів арєтт), virtus немає.
44 Сковорода переінакшує тут поширений у старій українській літературі образ крил віри та добрих справ, без яких людина не може долетіти до Царства Небесного. Слід сказати, що православні богослови різко заперечували притаманне передовсім кальвінізмові радикальне обмеження свободи волі, здійснюване шляхом абсолютизації Божої благодаті [див.: Могила ЕІ. Євхологіон, албо Молитвослов или Требник. - Київ, 1646. - С. 82; Туптало Д. Книга житій святых. - Київ, 1689. - Арк. 120; Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 891-1026; Сѣмя слова Божія. - Почаїв, 1772. - С. 38, 311-312]. Протестантській апології "самостайної" віри вони протиставляли максиму "віра без діл - мертва!" (Соборне послання св. ап. Якова 2: 26), яка навіть стала приказкою [див.: Франко, № 3293]. Ось тут і зринав образ двох крил. Скажімо, Лазар Баранович писав про це так: "Вѣра єдино крило. Дѣла другоє. Кая птица єдиньїм крилом лѣтаст? Вѣрою и дѣлы лѣтаніс извѣстно на небо" [БарановичЛ. Трубы словес проповѣдных. - Київ, 1674. - Арк. 321]. Те саме в Івана Величковського: "Рекл би ктось: 'Сама вѣра до неба досягнет', / отвѣщаю: 'И кождій того з вѣри прягнет', / Леч питаю: 'Мертвій труп лѣтати чи может? / A вѣра без дВл мертва, як же то возможет?' / Вѣра єдно єст крило, о єдном несмѣло / крилѣ летѣти, звлаща морем - страшно дѣло" [Величковський L Твори. - Київ, 1972. - С. 168; докладніше див.: УшкаловЛ. "Що є свобода? Добро в ній яке?" // УшкаловЛ. З історії української літератури ХѴІІ-ХѴІІІ століть. - Харків, 1999. - С. 31-33].