Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Стаття 275. Захист особистого немайнового права
1. Фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
2. Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
1. Фізична особа має право захищати свої особисті немайнові права від протиправних посягань будь-яких інших осіб. Захист особистих немайнових прав здійснюється судом. Він може здійснюватись органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування в межах, на підставі та у спосіб, що визначені законами.
2. Стаття 275 ЦК не виключає захисту особистих немайнових прав будь-якими способами, що передбачені ст. 16 ЦК. Крім того, не виключається захист особистих немайнових прав та іншими способами, в тому числі і не встановленими законами, відповідно до змісту порушеного особистого немайнового права, способу та наслідків його порушення. Це надає фізичним особам більш широких можливостей для захисту особистих немайнових прав, ніж це встановлено загальним правилом ч. 3 ст. 16 ЦК, відповідно до якого способи захисту цивільних прав мають бути передбачені законом або договором (з урахуванням ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [7] будь-які цивільні права можуть захищатись шляхом пред'явлення вимог як передбачених законом, так і не передбачених законом, але адекватних змісту відповідного права та характеру його порушення).
Стаття 276. Поновлення порушеного особистого немайнового права
1. Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.
2. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.
1. Будь-яка особа, діями, бездіяльністю або рішенням якої порушене особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язана вчинити дії, необхідні для негайного (на майбутнє) його поновлення. Якщо цей обов'язок не виконано, суд за позовом фізичної особи, немайнове право якої порушено, постановляє рішення про поновлення порушеного права. При цьому на порушника покладається обов'язок здійснити дії, необхідні для поновлення порушеного права.
2. Покладення на порушника обов'язку відшкодувати моральну шкоду, що завдана фізичній особі невиконанням обов'язку, негайно поновити порушені особисті немайнові права, не виключає покладення на порушника обов'язку відшкодувати ту моральну шкоду, яка уже завдана порушенням, на підставі ст. 1167 ЦК. Не виключається також покладення на порушника обов'язку відшкодування майнової шкоди, завданої як порушенням особистих немайнових прав, так і невиконанням обов'язку негайно поновити порушені особисті немайнові права фізичної особи.
Стаття 277. Спростування недостовірної інформації
1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її' сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
2. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.
3. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
4. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.