Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
3. При пред'явленні вимог до службових (посадових) осіб щодо вчинення дій, спрямованих на забезпечення здійснення немайнових прав, належить ураховувати, що ст. 272 ЦК в силу її галузевої належності не формулює відповідних обов'язків службових (посадових) осіб. Тому такі вимоги можуть ставитись тільки з урахуванням компетенції відповідних осіб.
Стаття 273. Забезпечення здійснення особистих немайнових прав
1. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують здійснення фізичною особою особистих немайнових прав.
2. Юридичні особи, їх працівники, окремі фізичні особи, професійні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав фізичної особи, зобов'язані утримуватися від дій, якими ці права можуть бути порушені.
3. Діяльність фізичних та юридичних осіб не може порушувати особисті немайнові права.
1. Згідно з теоретичними положеннями, що поділяють суб'єктивні права на відносні та абсолютні, особисті немайнові права повинні належати до останніх. Це дає підстави визнати, що будь-яка юридична чи фізична особа, держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада несуть обов'язок утримуватися від дій, якими особисті немайнові права порушувались би. Держава, Автономна Республіка Крим та територіальні громади, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, крім того, несуть обов'язок забезпечувати здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що державні органи зобов'язані не тільки утримуватись від свавільного втручання в особисте життя, а і несуть позитивні обов'язки, що полягають у вжитті заходів до забезпечення поваги до приватного життя навіть у сфері взаємин між самими людьми. Ці обов'язки можуть тлумачитись як такі, що, зокрема формулюють цивільно-правові обов'язки, які кореспондують цивільним немайновим правам фізичних осіб.
2. У ч. 2 ст. 273 ЦК не зачіпається зміст ч. 1 цієї ж статті, а поширюється на юридичних осіб, професійна діяльність працівників яких стосується особистих немайнових прав фізичної особи. Вона поширюється також на фізичних осіб, що виконують такі професійні обов'язки поза трудовими правовідносинами з іншими особами. Слід звернути увагу на те, що ч. 2 ст. 273 ЦК звужує обсяг обов'язків цих осіб: вони зобов'язуються лише утримуватися від дій, якими особисті немайнові права можуть бути порушені. Але якщо йдеться про юридичних осіб, організації, їхніх працівників, окремих фізичних осіб, професійні обов'язки яких стосуються особистих немайнових прав, то на них логічно було б покласти обов'язок здійснювати активні дії, що кореспондували б суб'єктивним особистим немайновим правам. Тому при застосуванні п. 2 ст. 273 ЦК належить ураховувати, що спеціальними законами на юридичних осіб та їх працівників покладаються обов'язки здійснювати активні дії, що кореспондують особистим немайновим правам фізичних осіб. Це випливає також із відповідних положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 274. Обмеження особистих немайнових прав
1. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених Конституцією України, можливе лише у випадках, передбачених нею.
2. Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи, встановлених цим Кодексом та іншим законом, можливе лише у випадках, передбачених ними.
1. Установлені Конституцією особисті немайнові права можуть обмежуватись в умовах воєнного (ст. 15 Закону «Про правовий режим воєнного стану» [153]) та надзвичайного стану (ст. 17, 18 Закону «Про правовий режим надзвичайного стану» [150]). А право на життя, на свободу та особисту недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі не можуть обмежуватись ні за яких умов (ст. 64 Конституції [1]).
2. Крім того, Конституцією, Цивільним кодексом та законами можуть установлюватись конкретні правила щодо обмеження особистих немайнових прав за наявності відповідних підстав. Так, частина третя ст. 30 Конституції встановлює винятки із загального правила про недоторканність житла. Із ст. 61, 62 Конституції України випливає можливість притягнення особи до юридичної відповідальності, в тому числі і до кримінальної, що означає обмеження цілої низки особистих немайнових прав.