П'ята Саллі

— А що змінилося?

— На твоєму обличчі була якась безнадія, якесь збентеження. Зараз цього немає. Ти знову змінилась.

— Говори конкретніше. Як саме?

— Ти зараз не така, якою була, коли вперше прийшла на роботу. Тоді ти здавалася сором’язливою та звичайною, а потім раптом стала дуже жвавою. Спочатку я купився на ту історію про роботу фотомоделлю. Але коли Еліот розповів мені про ваше побачення, якою ти була шаленою, і все, що тебе турбувало, — це танці, мені почало здаватися, що щось тут не так.

Їй було невтямки, хто такий Еліот, але пам’ятала слова Деррі про те, що Белла була дурненькою танцівницею. Тож із Еліотом, мабуть, була Белла.

— А зараз?

— Ти серйозніша. По-іншому розмовляєш… виразніше.

— Я — мінлива людина, — сказала вона.

— Думаю, саме це мене й зацікавило.

— Зацікавило, яким чином?

— Я хочу стати кимось більшим, ніж твоїм роботодавцем. Я б хотів із тобою ближче познайомитися.

— Гаразд, — сказала вона. — Можеш зводити мене на Ґрінвіч-Віллидж та пригостити капучино.

Коли вони йшли повз вітрину магазину, Нола побачила ту неоковирну квітчасту сукню та скрикнула:

— О Господи Боже! Я не можу піти в такому паскудстві на Ґрінвіч-Віллидж. Мені треба повернутися додому та переодягтися. Чому б нам не зустрітися пізніше?

— Дозволь піти з тобою.

— Ти не віриш, що я прийду?

— Еліот попереджав, що ти дуже непередбачувана.

— Слухай, — сказала вона, — якщо ти хочеш піти зі мною та почекати, поки я переодягаюсь, то без проблем. Не знаю, скільки в мене є часу. Але я багато чого хотіла б сьогодні встигнути, і секс — не один із пунктів мого порядку денного. Якщо плануєш саме це, тобі краще не витрачати час дарма.

— Я просто хотів провести з тобою вечір, — сказав він. — Мені ніяк не вдається тебе зрозуміти.

Вона вирішила, що пояснить йому ситуацію, та не вибовкуватиме все.

— У мене бувають зміни настрою, Тодде. Бувають часи, коли я поводжуся по-одному і віддаю перевагу одним речам, а тоді несподівано — без жодних пояснень — я просто розвертаюся на всі сто вісімдесят градусів.

— Ти не схожа на інших жінок. Це мене збуджує.

— Головне, щоб ти не надто збуджувався.

— Саллі, я…

— Звертайся до мене на прізвисько — Нола.

— Ще одне прізвисько?

— Деякі люди ж колекціонують пляшки з-під пива.

Вони сіли в таксі, й Нола наполягла, що сама заплатить. Біля будинку Тодд глянув на вітрину майстерні Ґрінберґа та помахав рукою.

— Привіт, Мерфі.

Вона повернулася до нього.

— Що це означає?

— Еліот згадував, що ти йому розповідала про це. Ну, знаєш, про охоронну систему Ґрінберґа.