Африка, сни
- Автор: Подервянский Александр Сергеевич
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-03-6
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Африка, сни». Краткое содержание книги:
Уперше публікується повнометражна комедія-екшн «Ваша Галя балувана» – неперевершена кіноісторія про прекрасну Галю, українську якудзу і Дао, яке не описати словами.
Для широкого кола читачів із почуттям гумору, які розуміють (при)значення обсценної лексики.
Савва Морозов (з докором, до Щукiна):
От бач, до чого привело шукання правди!
Якого хуя ти його позвав?
Той жлоб у домовинi – не пророк.
Не бачив я пророкiв у шинелях та з маузерами.
То фурiя якась, то вурдалак!
Пиздiли мирно ми про нашу жизнь
Хуйовую, я нюхав тьоплий воздух,
Вiдчувая, неначе смачним салом повiяло…
Подумав я, шо смалять кабана,
А навкруги сидять друззя, красивi,
Утончьоннi, з веселими блядями,
І нiздрi жадiбно розширились у мене,
І почало менi здаватись, шо січас
Пойму я жизнь, її закони сложнi i красивi,
Її гармонiю...
Микола Островський:
Замовч і не пизди!
Якi закони там, де блядi хтивi,
Скупi, невихованi, що при видi грошей
Напустять на персидський килим слину,
Нахабно сцуть пророку в домовину?
Чому я, молодий, розумний, гарний,
Замiсть того, шоб їздить у круїзи,
Дивлюсь на їхнi блядськiє капрiзи
І слухаю, як ви, засранцi потнi
Отут патякаєте? Знаю вашi мислi
Хуйовi – про аршин, яким не можна мiряти Росiю,
Бо ним ви хуя мiряли у банi,
І тепер вiн правильную цифру не покаже,
А потiм плакати, як крокодил пiдступний,
Шо в нас нарiд дурний i п’є багато,
Шо правди нiхуя нема нiде,
А згодом йобнути горiлки лiтрiв зо два,
Блювать самозакохано i пиздити сiм’ю:
Жiнок, дiтей, тварин, ламати фiкус –
Растєніє корисне, бити посуд…
О, злi єхiдни, знаю мислi вашi!..
Пророчеств мудрих ви вiд мене ждете?
Так я вам дам моїх пiздюлєй страшних,
Нiякая Кассандра вас по яйцях
Ногой не впизде влучно так, як я!
З цими словами пророк Микола пиздить обох славянських гуманiстiв. Несподiваний крик зупиняє його невдячну працю. На тлi лiсу з трубою i барабаном з’являється пiонерський загiн з Павліком Морозовим та Учителем атеїзму на чолi.
Павлiк Морозов (до дiтей):
Стояти всім, їбати вашу мать!
Учитель атеїзму (до дiтей):
Дивiться, дiти, на болото гидке.
Церковники задурюють нарiд
І кажуть, шо живуть русалки там,
Чорти i всякi iншi блядi мокрi.
Я запевняю вас – нема там нiхуя.
Ми тракторами тут пiсок навозим,
Акацiю посадим, обєлiска вколупаєм в баговиння.
На ньому ми напишем, що в майбутнiм
Тут буде пам’ятник стояти комунiстам
Порубаним.
(показує на храм Аполлона)
А ця iзбушка скромна –
Капiталiстiв це трактир развратний.
Сюди, подалi вiд бiди народной
Блядєй водили куркулi i графи.
Тепер в нiй буде школа для сирiт,
Дiтей i всячєскіх дебiлiв.
Микола Островський:
Чим так пиздiти на весь лiс розумно,
Ти б краще подивився в болото уважнiше.
Справдi, порада досить слушна. З болотного баговиння вилазить Альонушка, саме така, як її описував Савва Морозов. Її посмiшка дозволяє бачити у неї чималенькi iкла. Без зайвої тяганини вона хапає Учителя атеїзму, i, перекусивши йому артерiю, з задоволеним реготом тягне жертву в очерет. Кривавий фонтанчик ще деякий час фонтанiрує з болота, звiдти ж чути смачнi звуки розгризаємих кiсток.
Микола Островський:
Хто ще пиздiти буде? Запитую.
Пиздiти бiльш нiхто не хоче. Павлік Морозов геройськи волохатить собi чуба.
Павлік Морозов:
Вiн ворог був, менi його не шкода.
Вiн нас наябував, казав – нема чортiв.
Туди йому й дорога, пiдарасу.
Савва Морозов (до Щукiна):
Це мiй синок, епiческій герой,
Вiн рятувати нас прийшов сюда,
Своїх штурмовикiв привiв загони.
Спортивнi хлопцi, тi, шо знають джіу-джітсу