Африка, сни
- Автор: Подервянский Александр Сергеевич
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-03-6
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Африка, сни». Краткое содержание книги:
Уперше публікується повнометражна комедія-екшн «Ваша Галя балувана» – неперевершена кіноісторія про прекрасну Галю, українську якудзу і Дао, яке не описати словами.
Для широкого кола читачів із почуттям гумору, які розуміють (при)значення обсценної лексики.
Прийоми смертоноснi, кирпичину
Усякий з них мармизою лама.
Микола Островський:
Учив я трохи вас, старих шакалiв
Як Родiну любити, та, мабуть,
Перестарався трохи. Вiдтепер
Ви знати будете, як храма викликати на леваду,
Плювати в дароносицю, пости
Не соблюдать бездумно.
Ідiть, гандони, й бiльше не грiшить,
Скажiть спасiбо Альонушцi, що вже наїлась трохи.
І цю блядюгу з гроба приберiть,
Вона кришталь гiрський менi зiпсує
Своєй мочею хворою. Вiд неї
На домовинi в стилi рококо
Пiдуть такi паскуднi жовтi плями,
А домовину чисту я люблю.
Павлік Морозов:
То ти пророк святий?
Микола Островський:
Так, я – пророк, пєдант-акуратiст,
Молюся богу я i пизджу фарiсєїв.
Павлік Морозов:
Але ж його нема. Так в школi я учив,
Що все зробив не бог, а обiзяна.
Микола Островський:
Сказала це тобi та срака п’яна,
Шо їсть її Альонушка тепер.
Павлік Морозов(кричить до пiонерiв):
Хлопцi! Наябували нас, бог є!
Всi падають на колiна i пиздять мармизами болотнi незабудки. Савва Морозов i Щукiн запопадливо пиздять сильнiше за всiх. Засцяна блядь вилазить з кришталевої домовини i з цiкавiстю спостерігає величне видовище масового покаяння.
Микола Островський:
Покайтесь, браття, i не робiть хуйнi,
Не бздiть нiкого, за нами Аполлон!
Якщо хтось скаже вам, що вiн мудак,
Що хтива обiзяна сидить на променистiй колiсницi
І чуха сраку арфою спiвця,
Ви зараз же такому мавпофiлу ногою
Бийте в яйця. У цей спосiб загiтував багато неофiтiв.
Сказати вам по правдi, не люблю я
Тих блядських теревенiв, бо не вiрю
У силу слова я, а вiрю
У силу пiздюлєй.
З цими словами пророк пиздить неофiтiв ногою по зубах i по печiнцi.
Павлік Морозов:
Учителю, ми за тобой пiдемо,
Не будем пиздити всiх тих, кого ранiше
ми пиздили, а тiки тих,
Кого ти скажеш.
Микола Островський:
Ідiть по свiту, дiти Аполлона,
І агiтуйте бидло безпринципне
Фiгурними пiздюлями. Не бiйтесь,
Коли, священной люттю надiхненнi,
Ви зробите калiкою когось.
Вас будуть тiки бiльше поважати,
Пiдносити дари i пригощати
Портвєйном ароматним. Ви об стiну
Побийте тi пляшки, дари до хати
Господаря знесiть, а потiм сiрниками
Ви пiдпалiть його обiйстя. Їх сусіди
Тодi полюблять вас і скажуть: «Це святi!
Ідiть сюда, ми чуда хочемо». Халяви
Чобiт своїх вiд бруду обтрусiть
І йдiть до них вечеряти.
Павлік Морозов:
А чудо?
Микола Островський:
Чудо в тому полягає,
Що пиздити не будете ви їх.
Савва Морозов:
О, мудрий наш пророк! Старцям потворним
Дозволь пiти в свої дома убогi,
Щоб ми могли молитись Аполлону,
Альонушцi, зеленим бiсам, вiдьмам.
А сiрники тримати на полицi
Ми будемо, чекаючи святих,
Нехай прийдуть i спалять к єбєням
Майно улюблене, а нам, старцям нужденним,
Повибивають зуби, нам же краще.
Бо легше тим прийти до Аполлона,
В кого нема зубiв, вiдбитi нирки,
Замiсть очей стирчать кривавi дiрки,
І рiдка волосня нагадує про жизнь
Розпусную з блядями i гiмназiстками!
Павлік Морозов:
Все, батьку, напиздiли ви. Вам треба
Скорiш до дому бiгти, бо в лабази
Ви мрiєте залiзти. У пилюцi,
В танцюючому свiтлi каганця,