Африка, сни
- Автор: Подервянский Александр Сергеевич
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-03-6
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Африка, сни». Краткое содержание книги:
Уперше публікується повнометражна комедія-екшн «Ваша Галя балувана» – неперевершена кіноісторія про прекрасну Галю, українську якудзу і Дао, яке не описати словами.
Для широкого кола читачів із почуттям гумору, які розуміють (при)значення обсценної лексики.
Їбуть їх довгими сумними вечорами
Десь пiд коморою. А та тiки сопить,
А крикнути стiсняється, падлюка,
Бо з города приїхала, в костюмi,
І дулю накрутила в головi.
Совсєм не кайф їбать таку колоду
Безчуствєнну! Та i клiкуши тоже хороши –
Стоять на цвинтарi, простягши загрiбайла,
А як не даш їм грошей, то січас обматюкають
І плюнуть на пальто, шо i хiмчистка
Потiм не почистить! Куди не кину оком стомленим –
Кругом хуйня. Заябують мене питання сучi:
Шо луччє – бездуховнiсть, розпатлана самиця злоїбуча,
Що верхи на скаженiм бугаї
Шаленим чвалом мчить в пампасах предранкових
У нiкуда? Або духовнiсть смирна, шо перстами,
Покрученими від поліартрiту, показує нам, де дорога к храму?
В храмi тiм залiзо ржаве лежить у рiзних позах
І гнила картопля…
О, блядський смисл життя, якщо ти єсть!..
Філін:
Ти тоже розпиздівся на весь лiс,
Начальник. Ну просто романтiзмом повiяло
І Байроном набзділо трохи…
Що ж ти не пiшов в поети,
А подавсь в шпiони?
Генерал Власов:
Справа в тому, шо поети
Разлiчними стiхами нам об’ясняли світ,
Но основна задача в том i состоіт,
Щоб світ сєй пєрєдєлалі шпiони!..
Голос з лiсу:
Ау! Ау!
Генерал Власов:
То Пєлагєя. Вона у лiс по ягоди пiшла.
Втiкла iз дома, шоб синок не пиздив.
Вiн їх обох пиздячить – маму й тата.
Хiба це жизнь? Щодень приходить п’яний,
І батька з матiр’ю халявами по пицi виховує…
Філін:
Та отруїти нада!
Генерал Власов:
Ха,
Його труїли ми неоднократно.
Та вся отрута в його органiзмi
В мить перетворюється на шмурдяк молдавський.
Гiвно, яке вiн їсть, у ту же мить
Утворюється бiлоснiжним салом.
Входить Пєлагєя Нилiвна, мать з великої букви – ум, чєсть i совiсть нашої епохи, з слiдами билой краси на лiцє i тєлє.
Пєлагєя Нилівна:
На цій галявині тайожній заповідній
Здається, не змінилося нічого
За двадцять років. Так же буйно квітне
Химерний кущ, який прикрасив ти
Моєю сукнєю дівочою... Тоді
Були маневри – танки, самоходки
Несамовито продиралися скрізь гілля пиржача,
Воняло дізєлями, паленой рєзіной і тройним одєколоном,
Армійські пахощі домішувались до тайожних квітів,
Цим коктейлем ми дихали
В перерві між коханням, і тепло
Концентрувалося у мене в животі,
Отут – такий маленький апельсин червоний,
Щоб потім перелитися в тебе,
В тебе, коханий...
Генерал Власов:
Ще вчора, на нараді у фюрера,
Перед інструктажем німецьким педантичним,
Я, замість того, щоб зубрить координати,
Всі ці ідіотські цифри, паролі,
Я думав лиш про тебе...
І з виглядом розумним головою
Хитав я, нахилившись над картою,
Яку підсовував мені Гудеріан,
Аж раптом Гєрінг, падло,
Зненацька наступив мені на ногу...
І ще фон Браухіч сказав, що він мудак, -
Заволав я: “Фердамте шайзе!”,
Так, що навіть фюрер здригнувся,
А потім подивився недоброзичливо,
Отак, як на кота, що спиздив сало...
Весь цей час здавалося мені,
Що не сказав тобі я головного,
Іще не вичерпані наші почуття...
І потім,
Вже перед виброскою
Я під гул моторів фокке-вульф-сто дев’яносто
Все міркував над цим...
Пєлагєя Нилівна:
Іди до мене,
Дивись, мої труси іще висять,
А сукні вже давно не видно – мабуть,