Їсти. Потреба, бажання, одержимість
- Автор: Росси Паоло
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-92-2
- Переводчик: Любовь Котляр
- Жанр: Культурология
Электронная книга - «Їсти. Потреба, бажання, одержимість». Краткое содержание книги:
Якщо ви не чули досі про смак №5 — «умамі», то це не означає, що ви його ще не пізнали. Те, що ми з вами називаємо смаком, є формою чуттів, яка управляється окремою системою чуттів і яка лежить в основі смакових відчуттів, як-от: солодке, солоне, кисле та гірке (та інших, у яких немає назв). Але, як стверджує автор книжки, існує ще ціла низка відчуттів, притаманних ротові та носові, які не можна віднести ні до смаків, ані до запахів. Чи є правдою те, що колись їжа була «натуральною», що те, чим харчувалися наші діди та прадіди, було «справжнім» і «смачнішим»? Автор шукає і знаходить відповіді на безліч питань і розвінчує небезпечні міфи масової культури, адже він десятиліттями досліджував історію ідей та культур, тож його надзвичайно цікаві й неординарні міркування на (для когось) буденну тему споживання їжі — голод та ожиріння, піст і святість, їжа як манія, глобалізація й апокаліпсис, «натуральна» та «ненатуральна» їжа, анорексія, фобії, мода — дадуть змогу подивитися на історію цивілізації під іншим кутом, стануть одкровенням і справжнім відкриттям для великого кола читачів.
ISBN 978-617-7192-92-2 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-713-8 (Ніка-Центр)
© 2011 by Società editrice il Mulino, Bologna
© Переклад. Любов Котляр, 2018
© «Видавництво Анетти Антоненко», 2018
© «Ніка-Центр», 2018
XIII. Апокаліптичні прогнози глобалізації
Мені, як і багатьом іншим італійцям, здається, що ми живемо у суспільстві, яке в плані харчування та приготування їжі приділяє дедалі більше уваги містечковості. На нас вивалюють, щиро кажучи, надмірну кількість інформації через газети, журнали, телепрограми, які пояснюють, рекламують і розхвалюють особливості гастрономічних вподобань окремих регіонів Італії в приготуванні пасти, смаженини, сирів, десертів, а також вибору фруктів і вина. Мені вже виповнилося вісімдесят п’ять років, і за все моє життя мені ніколи не доводилося бачити такого засилля пропозицій щодо кожного окремого жителя країни з точним і детальним викладенням особливостей приготування та споживання певних страв і продуктів, які постійно лунають із наших радіоприймачів і телевізорів.
Але є і такі, що вважають, що ми зсовуємося, «навіть не помічаючи цього, в якусь особливу безодню відсутності відчуттів, що особливо яскраво відображається через зубожіння смаків та їхню стандартизацію». Всі ми — невинні та несвідомі жертви, за винятком тих небагатьох відважних поборників, які усвідомлюють те, що ми жертви, і точно знають, чиї саме. Треба казати, чиї? Ми несвідомі раби (тобто ми не знаємо того, що ми раби), тому що не розуміємо того, що живемо «в епоху капіталістичного контролю над усім природним процесом життя»[113]. Що в цілому означає теж саме, що кілька десятиліть тому називали імперіалізмом мультинаціональних компаній. На відміну від подій, що відбувалися в епоху Фройда, соціальна невдоволеність (на думку тієї ж письменниці) більше не пов’язується з відмовою від задоволення імпульсів, ба «з неодмінною насолодою, яка характеризує соціальне Супер-я пізнього капіталізму та постмодернізму, а також сучасну, схильну до нарцисизму особистість». Ця «перевага капіталізму над природою» призвела до драматичних наслідків: перший з них у цій царині — «зараження всього харчового ланцюга»[114].
Я далекий від «філософських» — до того ж надто узагальнених і неконтрольованих — тверджень, наведених у книжці Раджива Чарльза Патела «Ситі та голодні» (Stuffed and starved[115]), опублікованій у 2007 році та відразу ж перекладеній італійською видавництвом «Feltrinelli» під зміненою (як на мою думку, недоречно) назвою «Хазяї їжі». Головна думка книжки така: ми живемо в епоху, коли на землі виробляється така кількість їжі, яка ніколи не вироблялася раніше, і незважаючи на це, складається парадоксальна ситуація: один мільярд осіб живе з надмірними думками про їжу (бо боїться діабету та серцевих захворювань), тоді як приблизно вісімсот мільйонів осіб не мають достатньої кількості їжі та страждають від голоду. Світова система харчування «залежить від сільськогосподарських хазяйств, мультинаціональних компаній, урядів, активістів і політичних рухів». У результаті їхніх рішень частина населення планети має надмірний доступ до їжі, а інша частина страждає від голоду, хтось хворіє на надмірну вагу, а хтось — на дистрофію, і все через «жменьку творців системи, що плавають у морі з грошей».
Причиною неврожаїв, неймовірного росту кількості самогубств серед фермерів, руйнування сільських спільнот є, на думку Патела, перш за все те, що ми живемо в глобальній системі харчування, «підконтрольній мультинаціональним компаніям, які використовують, як батіг, ланцюг розподілу». Пател не належить до численної групи тужливих прибічників Апокаліпсису. Він добре усвідомлює, що для розуміння ситуації та визначення діагнозу потрібні час, терпіння та детальна обізнаність, а для її вирішення недостатньо виявити свою невдоволеність, треба вказати точні та нелегкі шляхи розв’язання проблеми. Його книжка дуже змістовна, вона містить багато даних, конкретних прикладів і перелік наявних труднощів. Пател також твердо (й оптимістично) впевнений у тому, що можна вимагати верховенства окремих індивідуумів, які (як він пише) можуть стати кимось більшим від пересічного споживача. Він навіть стверджує, що можна «перебудувати систему харчування» та переписати стосунки розподілу влади, які, на його думку, «наживаються і на фермерах, і на споживачах». Він знає, що жити по-іншому — справа нелегка, але переконаний: «якщо ми не спробуємо, то крах неминучий»[116]. Батько Патела народився на островах Фіджі, а мати — кенійка, тоді як він сам навчався в Оксфорді, а відтак працював у Всесвітньому Банку й у тридцять три роки, в 2010-му, став громадянином Сполучених Штатів.
113
C. Platania, Labirinti del gusto: dalla cucina degli dèi all’hamburger di McDonald, Bari, Dedalo, 2008, pp. 10–11, на сторінці 138 виявляється, що вислів належить П’єтро Барселлоні.
114
C. Platania, Labirinti del gusto: dalla cucina degli dèi all’hamburger di McDonald, cit. p. 129, 143; див. також M. Pollan, Il dilemma dell’onnivoro, Milano, Adelphi, 2008; G.P. Biasin, I sapori della modernità, Cibo e romanzo, Bologna, Il Mulino, 1996.
115
London, Portobello.
116
R.C. Patel, Stuffed and starved: Markets, power and the ridde battle for the world food system, London, Portobello, pp. 20, 21, 79.