Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)
- Автор:
- Год: 1921
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)». Краткое содержание книги:
Польська кольонізація Східної Галичини.
Найбільше плановим і найбільш успішним способом винищення українського населення Східної Галичини і спольщення її е польська кольонізація сього українського краю. Вона має довершити те діло, яке перед віками розпочали польські королі-вавойовники Східної Галичини: стерти з лиця сеї землі її український характер і сим забезпечити її приналежність до Польщі.
1. Національний характер землеволодіння в Східній Галичині.
Коли б хто зовсім не знав історії Східної Галичини, то національний характер землеволодіння в сім краю сказав би йому,що се мусить бути український край, який у середніх віках підпав польському завоюванню.
Типовою Формою середньовічного завоювання було, що племя завойовників забирало в підбитого племени землю. Ся земля переходила в володіння знатних родів племени завойовників, а підбите племя остало рабами, які обробляли сю землю для нових панів.
Сліди такого завоювання вбереглися доси на всіх тих українських землях, які на протязі історії завоювала Польща і на яких панувала аж до свого упадку при кінці XVIII віку. На всіх сих землях дрібна земельна власність знаходиться в руках туземного українського населення, а велика земельна власність в руках Поляків, нащадків колишніх польських завойовників.
Сі сліди польського завоювання особливо виразно збереглися з Східній Галичині, яка найшвидше з усіх українських земель підпала під завоювання Польщі і для якої упадок Польщі не був упадком польського
панування, бо Австрія, заволодівши Східною Галичиною, оставила в ній панування польської шляхти.
Таким чином землеволодіння в Східній Галичині поділене під національним оглядом різко на дві ґрупи:
дрібна земельна власність знаходиться в руках українського селянства, велика земельна власність в руках польських дідичів.
2. Стан землеволодіння в Східній Галичині.
Простір Східної Галичини (без столиці Львова) виносить 5,520.335 га.
I. Велика земельна власність. З сього припадає на велику земельну власність 2,089.853 га, себто 37 8% або майже 2/5 простору цілого краю. Ся велика земельна власність належить до 2213 власників, з яких 1961 е особами фізичними, а решта особами правними.
II. Дрібна вемельна власність. Решта простору, яка творить власність селянську, а також парохі-яльну, шкільну, громадську і міську, виносить 3,440.479 га, себто 02 2% або мало що над 3Д простору цілого краю. Сей простір належить до 649.913 власників.
Пі. Розклад дрібної земельної власности. Простір господарств, 8 яких складається дрібна земельна власність, виносить:
ГосподарстваДО0*5гатворять 6‘5°/о Рвід 0.5Ті1Ті15-6% яя 1Ті2ТіТІ23-5% Ті„ 2ТІ5ТІТі37-2% я„ 5Ті10ТіТІ14-4% Ті„ ю»20ТІТіЗТ’/о я„ 20ТІ50ТіТі07% г„ 50Ті100ТіТі0'2°/оКоли переведемо оцінку сих господарств з огляду на їх здібність до життя й розвитку, то одержимо такий образ:
в
Господарства, які займають менше ніж 2 га простору, треба вважати абсолютно нездібними до життя й розвитку; сі абсолютно нездібні господарства творять 42-6°/0 усіх сільських господарств.
Одначе не богато більше здібними е господарства від 2—5 га; сих господарств в 37 2%.
Таким чином господарства, які в більшій або меншій мірі не е здібні до життя й розвитку, творять 79*8%, себто 4/б вс*х сільських господарств.
В останній '/5 части головний контит’ент творять господарства типу малих; їх е 14 4%.
На господарства більші, від 10—20 га, припадає всего 3 7°/0.
Число господарств від 20—50 га (О‘7°/0) і від 50—100 га (0*2%) таке зникаюче, що не має більшого господарського значіння.
Отже на 649.913 дрібновемельних власників у Східній Галичині є 421.646 себто 79*8% а^о 4/s таких, яких господарства не є вдібні до життя й розвитку.