І все ж мої сумніви зникли, а впевненість в нашій взаємній любові зміцніла, коли настали вихідні. Напередодні в п'ятницю ми проговорили з Іллею до півночі, не в силах відірватися одне від одного. Я поділилася з ним планами придбати собі босоніжки, і ранок суботи розпочався з його ніжних слів:
«Прокидайся, мила, я цілую тебе міцно-міцно. І чекаю фотографії твоїх прекрасних ніжок в босоніжках. Я допоможу їх тобі вибрати».
Якщо чесно, мене це напружило. Я їхала до торгового центру разом із мамою і не хотіла відволікатися на Іллю. Тим більше, фотографувати кожну пару взуття і відправляти йому, чекати реакції. Ні, це все не входило до моїх планів. Але Ілля так хотів взяти в цьому участь, що я не могла йому відмовити. До того ж, вчора він сказав, що у нього прекрасний смак.
Ілля дійсно мені допоміг. Я купила одну пару, яка сподобалася йому, і другу, що сподобалася мені. Потім я поїхала в гості до батьків, а Ілля продовжував писати мені повідомлення, хоча і знав, що я зайнята. Він ніби не міг насититися мною, нудьгував, писав дуже романтичні слова, а коли, годині о восьмій вечора, я отримала повідомлення «Поцілуй мене негайно», то зрозуміла, що шалено хочу додому.
І ця ніч дійсно виявилася шаленою.
— Знаєш, — зізнався Ілля, — я ще ніколи ні з ким не спілкувався так близько, як з тобою. Ні з ким. І найдивніше, що вражає навіть мене, це те, що ці два місяці, доки ми з тобою так близько спілкуємося, у мене взагалі немає бажання спілкуватися з іншими дівчатами. Раніше я легко всім писав, а тепер просто не хочу. Тому що є ти. Мене тягне до тебе. Тільки про тебе згадаю, як одразу виникає непереборне бажання.
Звичайно, після цих слів я була готова на все заради Іллі, я не думала про Олену, про те, що вона може все читати, бачити, я повністю віддалася пориву пристрасті, і, хоч це було і віртуально, але нітрохи не поступалося справжній інтимній близькості. Я не соромилася і не боялася, тому що я була коханою жінкою і сама любила, я не була заміжня і нікого не обманювала. Я робила те, що є цілком природним, коли чоловік і жінка кохають одне одного.
Але і після наших пустощів божевільна ніч тривала. Ілля все не відпускав мене, і ми вирішили вдатися до спогадів про наше знайомство. Ілля відкрив наше найбільш раннє листування в соцмережі і почав читати вголос наші повідомлення.
— О Боже! І це я тобі писала? — неодноразово повторювала я. Як виявилося, між нами було тяжіння завжди, тепер це простежувалося, коли ми перечитували абсолютно всі повідомлення на 120 аркушах. Ілля читав листи десь до половини четвертої ранку, а потім підсумував:
— Судячи з усього, ми подобалися одне одному з самого початку, але поводили себе стримано й обережно.
— Я була заміжня.
— Я знаю. Але якщо чесно, я ні за що б не подумав, що ти виявишся такою.
— Якою?
— Справжньою жінкою. Дівчиною моєї мрії.
Напевно, це була одна з наших найкращих ночей, проведених разом. Ми були близькі повністю, у всіх сенсах, і ми були щасливі.
— Ми з тобою очманілі від любові, як підлітки, — сказав Ілля, і ці слова найкраще характеризували наш стан.
— Слухай, напевно, вже дійсно час спати, — сказала я йому о четвертій годині ранку.
— Думаю, що так. Мила, я вкладаю тебе спати і цілую ніжно-ніжно. Я кохаю тебе. Якщо ти не зможеш заснути, то одразу телефонуй мені, і я заспіваю тобі колискову.
Так ми і попрощалися, і я заснула зі щасливою посмішкою, нічого не боячись, знаючи точно, що все прекрасно.
Наступного дня ми обоє були втомленими, що не завадило нам, однак, трохи потеревенити.
