Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Спеціальні психіатричні експертні комісії — це відповідні підрозділи системи охорони здоров’я зі спеціальним статусом, що діють на підставі Закону
України «Про психіатричну допомогу» та інших нормативно-правових актів (більш детально див. коментар до ст. 116 КВК).
Інша тяжка хвороба — це ті хвороби, які включені в перелік захворювань, що є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання (найбільш тяжкі форми туберкульозу, інфекція вірусу імунодефіциту людини, злоякісні та деякі інші новоутворення тощо).
Порядок звільнення засудженого від відбування покарання за хворобою, включаючи психічну, встановлений у ст. 408 КПК (див. коментар до ст. 152 КВК).
7. Враховуючи, що на постанову суду з питань звільнення засудженого від відбування покарання протягом семи діб з дня її оголошення прокурор або засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду (ч. 4 ст. 408 КПК), рішення суду набирає законної сили і підлягає виконанню лише після закінчення строку на подачу апеляцій (ч. 1 ст. 402 КПК). Після прийняття рішення апеляційним судом воно набирає законної сили негайно після його оголошення.
При цьому, вирішуючи питання про звільнення від відбування покарання, суддя вправі застосувати до засудженого примусові заходи медичного характеру, відповідно до статей 92—95 КК України.
8. Про лікарсько-трудові експертні комісії див. коментар до ст. 152 КВК України.
9. Про інвалідність див. коментар до ст. 118 КВК України.
10. Відповідно до ст. 12 КК України тяжкими визнаються злочини, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років (ч. 2), а особливо тяжкими — покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі.
11. Виходячи з того, що на постанову суду з питань умовно-дострокового звільнення від відбування покарання і заміни невідбутої частини покарання більш м’яким протягом семи діб з дня її оголошення прокурор або засуджений вправі подати апеляцію до апеляційного суду (ч. 6 ст. 407 КПК), днем винесення постанови (вступу рішення суду у законну силу), відповідно до ч. 1 ст. 402 КПК України є день, який слідує після закінчення строку на подання апеляційної скарги (подання). У разі апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції днем оголошення рішення є день оголошення постанови (ухвали) апеляційного суду (ч. 3 ст. 403 КПК). При цьому у разі подання прокурором апеляції виконання зазначеної постанови зупиняється.
12. До інших злочинів належать ті злочини, які не підпадають під дію ч. 7 статті, що коментується, включаючи й ті злочини, які вчинені як умисно (ст. 24 КК), так і з необережності (ст. 25 КК).
13. Про неповнолітніх засуджених див. коментар до ст. 19 КВК України.
14. До осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, належать засуджені із застосуванням вимог статей 75—79 КК України.
Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки (ст. 76 КК) або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні
стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання (ч. 2 ст. 78 КК); у ч. 8 статті, що коментується, — це обмеження або позбавлення волі.
Порядок скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням визначений у ст. 4082 КПК України. Це рішення (у виді постанови) приймає суддя районного (міського) суду за місцем проживання засудженого.
На постанову суду з цих питань протягом семи діб з дня її оголошення прокурор або засуджений вправі подати апеляцію до апеляційного суду. У цьому разі обчислення дня винесення ухвали про направлення засудженого у місце обмеження або позбавлення волі здійснюється за правилами, зазначеними у пунктах 7, 11 статті, що коментується.
15. До осіб, звільнених від відбування покарання в порядку заміни невідбутої частини покарання більш м’яким, належать засуджені, щодо яких була застосована ст. 82 КК України.
Повернення зазначеної категорії засуджених у статус-кво (від лат. status- quo antebellum — довоєнне становище — становище, яке існувало або існує в якийсь визначений момент) — у місце обмеження (ст. 16 КВК) або позбавлення волі (ст. 18 КК), здійснюється лише у зв’язку із вчиненням ним нового злочину під час відбування покарання (ч. 6 ст. 82 КК).