Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Визначення дня винесення ухвали про направлення засудженого у виправний центр або виправну колонію здійснюється аналогічно як і щодо засуджених, звільнених від відбування покарання з випробуванням.
16. Про вагітність див. коментар до ст. 118 КВК України.
Порядок звільнення від покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, зазначений у ст. 83 КК України та у ст. 4071 КПК України. Таке звільнення здійснюється суддею районного (міського) суду за місцем відбування покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покарання, і спостережної комісії.
Порядок встановлення вагітності визначений у нормативно-правових актах Міністерства охорони здоров’я України.
17. Час звільнення від роботи у зв’язку з вагітністю і пологами — це передбачений законодавством про працю період відпустки жінок у зв’язку з вагітністю та пологами — 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів — 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів (ст. 179 КЗпПУ).
18. Про час відбування покарання див. коментар до ст. 136 КВК України.
19. Вжите законодавцем у ч. 10 статті, що коментується, словосполучення «жінки, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання» передбачає настання такого стану від будь-якої особи, з якою засуджена мала зв’язок (у шлюбі, позашлюбно і т. ін.). У даному разі йдеться про охорону прав дитини незалежно від різноманітних життєвих обставин. Як зазначено у ч. 1 ст. 52 Конституції України, діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Охорона дитинства й материнства є конституційним обов’язком держави (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
20. Сім’я — це група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. Сімейні відносини регулюються Сімейним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
21. До родичів, про які йдеться у ч. 10 статті, що коментується, слід відносити не тільки близьких родичів, коло яких визначене у ст. 110 КВК України, а й інших осіб, які мають родинні стосунки із засудженими (див. коментар до ст. 110 КВК). Родич (буквально) — це той, хто перебуває у спорідненості з ким-небудь (зокрема, двоюрідні та троюрідні сестри і брати, куми, свати та ін.).
22. Згода на спільне проживання засудженого у сім’ї чи з родичами — це письмова заява одного з членів сім’ї чи родичів, що погоджена з усіма іншими членами сім’ї чи родичами, які проживатимуть із засудженим в одному помешканні (окремому будинку, квартирі тощо). При цьому заява може бути подана як на ім’я начальника УВП, так і в суд, в якому розглядатиметься питання про звільнення особи від відбування покарання, але це звернення має бути підтверджене в судовому засіданні (див. п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким»).
23. Висновок про належні умови для виховання дитини мають дати компетентні державні органи (служби у справах неповнолітніх, органи опіки і піклування). Цей документ має бути долучений до подання про звільнення від відбування покарання.
24. Відповідно до ч. 3 ст. 179 КЗпПУ, за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за цей період допомоги відповідно до законодавства. Саме на вказаний термін може бути звільнена засуджена особа від відбування покарання при наявності її письмової заяви з цих питань, яка додається до матеріалів, які направляються в суд для застосування ст. 83 КК України (ст. 4071 КПК).
25. За наявності підстав, передбачених частинами 4, 5 ст. 83 КК України, суддя районного (міського) суду за поданням кримінально-виконавчої інспекції (див. коментар до ст. 13 КВК) за місцем проживання засудженої розглядає питання про скасування звільнення її від відбування покарання або заміну його більш м’яким покаранням чи направлення засудженої для відбування покарання, призначеного за вироком (ч. 1 ст. 4083 КПК). При цьому на постанову суду з цих питань протягом семи діб з дня її оголошення прокурор або засуджена вправі подати апеляцію до апеляційного суду. рішення суду в такому разі вступає в законну силу в терміни, зазначені в ст. 402 КПК України.
Стаття 155. Правовий статус осіб, які відбули покарання
Особи, які відбули покарання, несуть обов’язки і користуються правами, встановленими для громадян України, з обмеженнями, що передбачені для осіб, які мають судимість. Такі обмеження можуть бути передбачені тільки законом.