Версола. Книга 2. Мисливець 04M
- Автор: Залевский Сергей
- Серия: Версола #2
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Мультимедийне видавництвоСтрельбицкого
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Версола. Книга 2. Мисливець 04M». Краткое содержание книги:
— Навіть не думай! — строго дивилося йому в чоло дуло зброї — тільки спробуй! Знаєш, скільки я на тобі втратив: печінку ментально активних тварюк беруть по сотні за кілограм, а у цього кошака вона була майже трьох кілограмова! Разом три сотні в мінус, а ще ти мені повинен за зуби — стоматологія штука дорога, з мене узяли вісімсот бон за нові зубні імпланти…. ще забиття від твоїх черевик. Коротше, ти мені стирчиш на три з половиною шматки — ці гроші я відніму з твоєї долі.
— Кхе…. як-кої ще долі? — вразився Жатт, на секунду відірвавшись від трапези — ти чого, мисливець, зовсім того…?
— Фільтруй базар, боєць — відрізав Віктор — ти відвернув другого кошака на себе, прийняв, так би мовити, удар спиною, хе-хе. Я за цей час встиг його завалити, так що маєш право на частку із здобичі — все по-чесному: ця тушка відійде приблизно на дванадцять штук…. дуже спритна виявилася, сволота. Але мозок цілий,… до речі, а може…?
Мисливець якось дивно подивився на жуючого пацієнта виїзної клініки, потім перевів погляд на тушку лева, що валялася розпатраною, потім знову на пацієнта, а сам пацієнт побачив в очах свого «лікаря» дивний блиск.
— Ні-ні-ні, навіть не думай — здригнувся Жатт, роблячи судорожну спробу відсунутися від цього психа — я вже поїв, я не голодний!
— А-ха-ха-ха — розсміявся мисливець, витираючи сльози сміху руками, забувши про те, що вони в крові, чому обличчя відразу придбало вираз, що злякав — охоронець зблід, хоча він і так був не особливо рум'яним після серйозної крововтрати.
— Я пожартував, а-ха-ха, занадто дорогі ліки будуть для тебе, боєць — мозок йде від десяти косарів за кілограм, а якщо свіжий і неушкоджений, то відразу +50 %, а у нас якраз останній випадок. Коротше не переживай, дещо тобі перепаде…. якраз буде досить на нові зуби, хе-хе.
— Які ще нові зуби? — здивовано подивився на мисливця хлопець — навіщо мені нові зуби, у мене свої…
Договорити йому не дали — отримавши пару ударів в щелепу, Жатт знову відключився, а Віктор тим часом знову всівся на траву і пробурмотів:
— Ти що думав, можна побити мисливця на Версолі і тобі це зійде з рук? Хрін тобі в анус, боєць, а не швидка допомога…! До речі, де вона?
Броньовик з охороною прибув через півгодини після того, як Віктор відключив свого опонента черевиком — бійці тільки кивали головами, косячись на нього і на дві тушки мертвих левів. В принципі, в селищі вже багато хто знав про здібності нашого героя, але одна справа знати теоретично, а зовсім інше бачити все живцем, так би мовити.
— Викличте сюди мого напарника — попросив Віктор, коли його запросили у броньовик — я почекаю його тут, не кидати ж здобич,… а цього хлопця забирайте, ми в розрахунку — так йому і передайте, коли прийде в себе. Гроші отримає, як тільки реалізую товар — я слово тримаю.
Поки броньовик зв'язувався з селищем — тут зв'язок ще був, оскільки місце знаходилося відносно недалеко від станції зв'язку в «Версолі-2»: бійці навантажили Жатта всередину, приліпивши йому на ногу медичний девайс — далі за життя охоронця можна було не переживати. Потім деякий час постояли поряд з хлопцем, пропонуючи все-таки не залишатися тут одному, але Віктор знову відмовився, пославшись на необхідність обробити і забрати трофеї. Незабаром бійці поїхали, задумливо поглядаючи на мисливця, вид якого був дуже незвичайним — кров на обличчі, на руках, нижче колін — загалом, попрощалися, побажавши швидкого повернення. А ще через півгодини прибув Волш на всюдиході, окинув поглядом напарника і дві тушки — посміхнувся і разом взялися до роботи. За годину обоє змогли розпатрати два трофеї і зняти шкури — попит на такий товар був постійним, і ціна трималася на стабільній відмітці. Поки їхав назад, Віктор встиг помитися і переодягнутися, так що в селище приїхав свіжим і задоволеним. По підсумку, дві дикі кішки принесли землянинові сорок одну тисячу бон, з яких його напарник не узяв нічого — уся здобич належала хлопцю, і тут було все зрозуміло. Потім сходив в медцентр і сплатив лікування бійця — в результаті, до кінця дня на рахунку вже лежало чотириста сорок тисяч, що не могло не радувати нашого героя.
…Жатт прийшов в себе надвечір — в медцентрі йому вкололи снодійне, щоб пацієнт не сіпався, коли йому знову збирають ногу назад. Лікар якось наполегливо став цікавитися у хлопця, що за препарати він приймав і що пам'ятає — охоронець чесно розповів, як той мисливець примушував його їсти сире м'ясо з тварини і робив йому примочки з нього ж на рану. Як не дивно, але доктор зовсім не посміхався, слухав уважно — у хлопця навіть виникла підозра, що він даремно став таким відвертим — Інформація явно зацікавила ескулапа.