Грицько сміється
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Профі
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Грицько сміється». Краткое содержание книги:
СМІХ - ДІЛО СЕРЙОЗНЕ
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Перейти на страницу:
Ти хотів бастон?
19.2.1959 р.
ПЕРЕСТАРАВСЯ
Став ударником Бугай -
Збільшилась зарплата.
-Де ж телятка?
-О, гай -гай.
-Вибачте, - ягнята.
11.12.1976 р.
ЧУМАК І ВОЛИ
-Кажуть, це було давно,-
Мовив дід Максиму,-
Як возили чумаки
Сіль колись із Криму.
Не було тоді машин -
Як оце сьогодні -
І везли ту сіль волами
Хто в мішках, хто в бодні.
Ото - кажуть - чумак їхав
Із Криму додому,
А воли попритомились
Хоч тягни самому!
Став волів він умовляти:
-Дорогенькі, милі,
Ну давайте, ну ще трішки,
Додому - три милі.
Він вже їм і поклонився,
Став і на коліна...
Ті ж як змовились, прокляті,
Мов не їхня зміна.
Розгубивсь чумак й не знає,
Що то вже й робити,
Де ж собака, як в нас кажуть,
В цій біді зарита?
Аж дивиться, йде назустріч
Старенький із міста,
-Підсобіть,- чумак благає,-
Волів зрушить з місця!
Посміхнувсь старий і каже:
-Оце так каліки,
Але є від них у мене -
Ось такії ліки...
І витягує з кишені
Щось смішне в пляшині,
-Візьми,- каже,- і злегенька
Під хвостом терни їм...
Та не встиг ще й доторкнутись
Він як слід, о, Боже!
Як воли ті так чкурнули -
Що й догнать не може!
А ну дай, ото подумав,
І собі помажу...
І незчувся, як волів тих
Обігнав відразу!
І ще здалека дружині:
-Відкривай ворота!
Ген воли біжать із сіллю
Із-за поворота.
-Ну а ти,- гука чумачка,-
Чом неначе Фігаро?
-Ти волів стрічай із сіллю,
А я ще побігаю...
3.1.1989 р
ВЕРБЛЮД
Як мечі піднявши вуха,
Заєць мчить в Париж щодуху,
Та в порту, на прохідній
Прикордонник Зайцю:
-Стій!
Ти куди так розігнався,
Що й ні з ким не привітався?
-Звісна річ - біжу в Європу,-
Відповів Косий Езопу.
-Хіба більше там лісів,
Чи, можливо, менш стрільців?
-Знаю!- той відповідає.
-Так чому ж тоді втікаєш?
-А я чув, що ніби всюду
В нас верблюдів вішать будуть.
-Ну і що? Ти ж не верблюд,
Міг би ще пожити тут.
-Хай от вас ті схоплять "люди"
Й доведіть, що не верблюд ви!
11.1.1997 р.
КОРИДА
-Чи ти був,- Грицько питає,-
На кориді?- в коваля.
-Звісно, був, і навіть бачив,
Як топтав бик москаля.
-Звідки знаєш, що москаль то?-
Знову Гриць до коваля.
-Бо ж хто ще з червоним стягом
Побіжить на бугая?
24.1.2003 р.
ВІСЛЮК
Сповідається у церкві
У попа хлопчина:
-Батюшка, чи не змогли б ви
Пояснить причину?
Якось я поцілував
У гаю дівчину,
А вона ні з того-сього
Впала під калину.
-І що далі ти зробив?-
Піп хлопчині тому.
-Взяв водички, покропив
І відвів додому.
-Щоб скупить свою вину,-
Піп хлопчині тому,-
Йди додому й сіно жуй,
І ховайсь від грому.
-А навіщо це робить?-
Той не розгубився.
-Бо, здається, на цей світ ти
Віслюком родився...
21.1.2003 р.
В РЕСТОРАНІ
Після того, як подружжя
Продало тюльпани,
Муж з дружиною рішили
Йти до ресторану.
Все замовили, що треба,
Випили по триста,
Розрум’янилась відразу,
Як калина, Христя.
І до свого чоловіка:
-Правду кажуть люди,
Що як вип"єш коньяку -
То пече у груди.
Чоловік дививсь, як жінка
Їсть з борщем сосиски,
І до жінки: -Ну й дурепа,
Вийми з миски сіськи!
10.9.2000 р.
БАНДИТ НА ВІЛЛІ
У нового українця
Гріхів було стільки,
Що кошмари не давали
Спати аніскільки.
А як ліг одного разу -
Сон йому приснився,
Що за ним всю ніч по віллі
Кілер мов гонився.
Обшукала охорона
Всі кутки в будинку
Й не знайшла ніде нікого,
Навіть і дитинку.
Якось вітер до берізки
Ніччю притулився,
Знов кричить він на всю віллу:
-Ой, бандит з’явився.
Охоронці з ніг валились,
До шефа:
-О горе!
Та нема в нас тут бандитів
Окрім вас, синьйоре!
31.1.2003 р.
ДИКУНИ
Прибігає донька з поля,
Де ростуть тополі,
Перейти на страницу: