Грицько сміється
- Автор: Кудрицкий Валентин Олександрович
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Профі
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Грицько сміється». Краткое содержание книги:
СМІХ - ДІЛО СЕРЙОЗНЕ
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Сміх буває різний - від легкої посмішки до гомеричного, навіть до сарказму. Українці сміються ще з колиски - стверджують учені, бо почуття комічного, смішного притаманне українському народу з давніх давен. Народні усмішки, анекдоти супроводжують нас усе життя.Так, як уміє сміяться наш народ, не сміється ні один народ у світі. Згадаймо знаменитий лист запорожців турецькому султану, байки Григорія Сковороди, твори Квітки Основ'яненка, Енеїду І.Котляревського, Тараса Шевченка та багатьох інших авторів.І ось до кагорти гумористів приєднався поет Валентин Кудрицький, випустивши збірку гуморесок під назвою Грицько сміється. Автор виявився дуже плодовитим, бо не встигла висохнути фарба його першої книжки, а вже переді мною нова збірка автора.
Якщо в першій книзі А листя падають він виступив як тонкий лірик, то в цій вибухнув іскрометним сміхом.Так сміятись може лише добра натура і велике почуття гумору. Автор збірки і належить саме до такої категорії людей.Сміх його веселий, щедрий і добрий, хоча йому притаманні гостра сатира, а часом і сарказм. Вустами свого героя - веселого дотепника Грицька автор спрямовує свої сатиричні стріли проти крадіїв, хапуг, ледарів, хабарників,пройдисвітів, весело сміється над курйозними випадками і ситуаціями, в яких опиняються герої гуморесок. Автор своїми творами продовжує кращі традиції майстрів веселого жанру, нікого не наслідуючи, намагається виробити свій стиль, свою образну мову.
У народі давно кажуть: сміх - це здоров'я. Після порції щирого сміху неначе зникає поганий настрій, втома і людина почувається набагато молодшою.А ось вчені стверджують, що декілька хвилин гомеричного сміху на повні груди продовжують людське життя.
Тож, нехай нова збірка гуморесок Валентина Кудрицького додасть тобі, шановний читачу, гарного настрою, звеселить душу і серце і продовжить ще віку.
Смійтесь на здоров'я!
МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
Заслужений діяч мистецтв України
Перейти на страницу:
Руки в небо підняла
Й закричала:
-Боже!
Ну нехай вже грішна я,
Що ж ці винні дупи?
-Я п’ять років вас збирав
Всіх повій докупи!!!
10.1.1989 р.
"ЦІННА РОБІТНИЦЯ"
На прийом у відділ кадрів
Вбігла молодичка,
Як пампушечка рум’яна,
До колін спідничка.
Так і проситься на волю
Вся краса жіноча,
Хто ж такій-бо "трудівниці"
Та відмовить зможе?
Кадровик / не будь мужчина!/ -
Оцінив ту вроду,
І до жіночки чемненько:
- А яку роботу?
Метикована блондинка
Мило посміхнулась,
Ногу на ногу задерла,
І поворухнулась.
І ліниво позіхнувши,
Підтягла спідничку,
-Обожнюю тих, що водять
В ресторан "Вербичку"...
15.6.1976 р.
ОРХІДЕЯ
Йдуть два легеня по полю
А на зустріч - фея,
Гриць як глянув і про себе:
«Ну ж і орхідея»!
Коля теж на неї глянув
На її колінці:
«А й вона, напевно, в когось
Теж сидить в печінці».
24.1.2003 р.
ДЕМОКРАТІЯ
Ну, скажіть ви, де на світі
Є така ще братія? -
Довела людей до ручки
Й каже: демократія.
4.7.2001 р.
ТРИ ГРИВНІ
Новий руський на роботу
Прийняв секретарку -
Та таку вже гарнюсіньку,
Як сон, як фіалку.
Й так над нею вбивається,
Та так упадає,
Що забув про сон, про спокій -
Тільки й поглядає.
І говорить: -Ось сто баксів,-
Так звернувсь до феї,-
Та будь-ласка, дай хоч гляну
Я на орхідеї...
Та відкрила ті котятка...
-Оце так картинки!
Дам тобі іще сто баксів -
Вийми їх з "торбинки".
Секретарка, видно, добре
Знала своє діло,
Бо "витягла із торбинки"
Все дівоче тіло.
Той як глянув на стегенця -
Аж підплигнув, ахнув...
І відверто вже до жінки,
-Скільки, щоби трахнув.
Та любязно посміхнулась,
-Які ж бо ви дивні...
Скільки візьму питаєте?
Як з усіх - три гривні!
1.2.2003 р.
МОРЯЧОК І ПАРАСЯ
Нахилився морячок
Якось до Парасі:
-От ви що не говоріть,
А спирт жінку красить.
-Бійтесь Бога! Я ж не п’юща,-
Стала присягатись.
-Ви не п’юща, зате я вже
Встиг як слід набратись!
24.1.2003 р
БІЛА КРАСУНЯ
Пролітав корабль космічний
Десь через Аджарію,
І по волі, видно, Божій
Він попав в аварію.
Всі, хто був на кораблі,
Царство їм небесне...
Бо ніхто з них, крім білявки,
Більше не воскресне.
Та за звичаєм тих міст,
Кожну жінку файну
/Як в їх царство попаде /-
Стратить тре’ негайно.
Але ця була, як квітка,
Що й не описати,
То ж рішили ту красуню
Шефу показати.
Вождь як глянув на той скарб -
Ледь не втратив мову,
Що негайно наказав
Привести до двору.
Вісім днів і сім ночей
Не виходив з келії,
На дев’ятий появивсь,
Як буркун з фацелії.
І звернувся до людей,
Що сиділи й квакали:
-Чи з вас бачив хто, скажіть,
Щоб царі десь плакали?
-Ні!- здійнявсь навколо рев -
Всі заголосили.
-Хто з вас бачив, щоб я плакав
Як слони місили?
-Ні! Не бачив з нас ніхто!-
Й на коліна впали;
-А як я на тигра йшов?
-Ні! - відповідали.
-А сьогодні, виходячи
З келії на ранчо,
Щоб попісять... то від болю -
Як дитина плачу.
10.1.1989 р.
ГРУЗИН І ГУСАРИ
Бал іде, музики грають,
Панночки гасають,
І гусари перед ними,
Як півні стрибають.
Лиш один грузин стоїть все
Та вусища гладить,
А гусари:
-Чому, брате,
Не йдеш танцювати?
Посміхнувсь грузин і тут же
Він гусарам каже:
-Ви танцюйте, а ми себе…
У ліжку покажем!
14.1.1989 р.
В ОДНІЙ ЇДАЛЬНІ
Робітник зайшов в їдальню
І у чергу став,
З м’ясом суп, з пюре котлету
Він з прилавка взяв.
Сів за стіл поблизу каси
І тихенько їсть,
Потім: що таке, що м’ясо
Не жується? Злість!
Придививсь, аж то - ганчірка...
-Повара сюди!
З ним біжить і водомірка
Із відром води.
Тут і Мойша прибігає,
-О, пагдон, пагдон!...
За кагбованець п’ятнадцять
Перейти на страницу: