Детективи в Артеку або команда скарбошукачів

послання?

– Думка цікава, – промовив Антон, чухаючи підборіддя. – Чого б це італійцю заманулося малювати якийсь нікому не відомий грот у далекому Криму, та ще й щось вигадувати, щоб прикрасити його? Мало в Італії гарних тамтешніх гротів? Може, й справді хтось у такий спосіб хотів залишити якусь секретну інформацію? Наприклад, вказівку на місцезнаходження сховку з коштовностями? Така собі карта острова скарбів. А що – оригінально. Якби хтось полював за картою, то ніколи б не здогадався, що вона не в сейфі за сімома замками, а ось тут – висить собі, виставлена для загального огляду. І тільки посвячений у таємницю зрозуміє та розшифрує послання.

– Саме так, саме так, – промовив старий археолог. – Як бачите, друзі, світ сповнений таємниць. Головне, треба вірити і вперто йти до мети. Може, у майбутньому хтось із вас, або й усі ви разом, вивчитеся, станете археологами і відкриєте свою Трою, як славнозвісний Шліман? Ви знаєте, що якихось сто п’ятдесят років тому вважалося, що відома історія про античну Трою є лише гарною казкою? Але німецький археолог-аматор Генріх Шліман був переконаний, що це не так. У молоді роки він став бізнесменом і швидко розбагатів. До речі, більшість своїх статків він заробив у Криму, під час Кримської війни 1853 року. А потім узявся до улюбленої справи і присвятив життя пошукам легендарного міста. З нього сміявся увесь тогочасний науковий світ. Але він не здавався і таки знайшов Трою! Наперекір усім скептикам! Цікава деталь – за однією з гіпотез, саме на схилах Аю-Дагу було святилище богині Діви, яке викрав Орест, син героя Троянської війни Агамемнона. Бачите, як усе переплетено?