Листи темних людей [UK]

29

Магістр Тільман Лумплін 1 шанобливо здоровить магістра О ртуїна.Грація

Я найдурніший з усіх людей, і немає мудрості в мене. Не навчився я мудрості і не спізнав премудрості святих праведників (Притчі Соломонові, ЗО). Отже, ви не повинні нехтувати мною через те, що я осмілююсь давати вам пораду у ділах ваших, бо чиню се в доброті своїй. Я хочу остерегти вас настільки, наскільки мені се під силу, і хочу вас трохи виправити, бо «клопоти напоумляють нас». Написано в Еклезіаста, глава 13: «Хто торкнеться смоли, той замажеться нею». Те саме може лучиться і з вами. Якщо ви хочете мати в мені друга, то ви повинні приймати од мене й докори. Я дізнався чи то пак второпав, що ви мовчите в ділі Йоганиа Рейхліна і не відповідаєте на його лихослів’я. Через се дуя^е серджусь, бо вас люблю, та й написано: «Кого люблю, того ганьблю»2, Навіщо ви почали йому відповідати, якщо не хочете далі сперечатись? Чи, моя^е, у вас недостатньо сил? Ви, бачить бог, більш тямущий у богослов’ї од нього, тому ви повинні йому відповідати, обороняти своє чесне ім’я і славословити віру християнську, проти якої пише сей єретик. І не повинні ви ні на кого зважати, бо Соломон у Еклезіаста, глава 13, каже: «Не принижуй себе в мудрості своїй, аби через приниження не впасти в глупоту». Вам не треба також страхатись сили юристів, що вони можуть пошкодити ваше тіло, бо ви повинні терпіти се во ім’я благочестя й істини. З приводу сього Христос каже у Євангелії Матфея, глава 16: «Хто хоче душу свою зберегти, той втратить її». А якщо ви боїтесь, що не поборете його, то ви не вірите в Євангеліє, котре є основою віри. Тож написано в Євангелії, що немає нічого неможливого для того, хто вірить, бо в Євангелії Матфея, глава 18, мовиться: «Якщо будете мати віру з гірчичне зерно і скажете горі сій: «Заберись звідси», то вона перейде в інше місце; і нічого неможливого для вас не буде». Бо неможливо, аби доктор Рейхлін писав істину, він же боронить євреїв, котрі є вороги віри. Опріч того, він стає супроти думок докторів, до того ж він іще грішник, як пише магістр Йоганн Пфефферкорн3 у своїй книзі, найменованій «Сполошний дзвін». А грішникам слід здалеку триматись од святого письма, бо в 49 псалмі написано: «Грішнику, рече господь, чому ти проповідуєш мої заповіді і береш науку мою в уста твої?» Тим-то я переконую вас і прохаю од усього серця обороняти себе якомога сміливіше, аби люди могли говорити про вас похвально і твердити, що ви заступаєтесь за церкву і вашу честь. Ви не повинні ні на кого зважати, навіть на папу римського, коли б той хотів вам чинити завади, бо церква вище самого папи. Простіть мені, що я вас напоумляю, але я вас люблю. «Господи, ти знаєш, що я люблю тебе»4. Будьте здорові і бадьорі тілом і душею.