Листи темних людей [UK]

Павло в Першому посланні до корінфян: «Плотський чоловік не приймає того, що від духу божого»3. Але можете спитати: «Звідкіль у мене таке тонке почуття?» Відповідаю: не так давно я дістав книгу, котру написав один англієць, магістр наш із ордену проповідників. Зветься він Фома де Валлейс4, а написана сія книга про «Метаморфози» Овідія і тлумачить усі оповіді алегорично й духовно. Сей муж настільки умудроваиий богослов’ям, іцо годі повірити. Запевне, дух святий влив у сього мужа таку велику вченість. Він наводить схожі місця зі святого письма і оповідей піїта. Про його вченість можете судити з тих прикладів, котрі я наведу. Так, про змія Піфоиа5, котрого вбив Аполлон, співець псалмів пише: «Там левіафан6, якого ти сотворив, аби він у ньому витав»7. І далі: «На гаспида і василіска наступиш ногою без страху»8. Про Сатурна, котрий завсіди зображується як старець і отець богів і пожирає своїх дітей, написано в Ієзекіїля: «Батьки будуть їсти синів»9. Діана означає непорочну діву Марію, котра проходжується в супроводі багатьох дівиць; тим-то й написано про неї в Псалтирі: «За нею ведуть до тебе дів, їх подруг»10, а в іншому місці: «Поведи мене, ми побіжимо за тобою в благо-воніях твоїх мастей»11. Подібно про Юпітера, коли він позбавив дівоцтва дівицю Каллісто 12 і вернувся на небо, написано у Матфея, 12: «Повернуся в дім мій, звідки я вийшов». Також мовиться про челядницю Аглавру13, котру Меркурій обернув у камінь; так про її окам’яніння згадується в Іова, 42: «Серце її тверде, немов камінь». І про те, як Юпітер згвалтував діву Європу14, є в святому письмі таке місце?: «Слухай, дочко, гляди і нахили вухо твоє..., бо цар запрагнув краси твоєї»15. Також Кадм16, шукаючи своєї сестри, зображає Ісуса Христа, котрий так само шукає свою сестру, себто душу людську, і засновує державу, себто церкву. Про Актеона17, що побачив иагу Діану, пророкує Ієзекіїль, глава 16, кажучи: «Ти була нага й осоромлена, а я проходив мимо і уздрів тебе». Недарма піїти пишуть, що Вакх двічі родився18, бо тим самим мається на увазі Христос, котрий також двічі народився: раз перед віками, а другий раз у людській подобі і плоті. А Семела, котра кормить Вакха, означає блаженну Марію, про яку мовиться в книзі «Ісхо-ду» (2, 9); «Візьми немовля се і викорми його мені, а я дам тобі плату». Як і оповідь про Пірама і Тісбу19 пояснюють алегорично й духовно: Пірам означав син божий, а Тісба — се душа людська, яку любить Христос і про яку написано в Євангелії Луки, глава 2: «ї душу твою проб’є меч». Так і Тісба пробила себе мечем коханого. А про Вулкана20, котрий був скинутий з неба і став кульгавим, написано в Псалтирі таке: «їх вигнано, і вони не могли встати»21. Ось такого та дечого іншого я навчився з сієї книги. Ви побачили б чудеса, якби були зо мною. Се і є та метода, котрою ми повинні студіювати поезію. Але пробачте мені, що я осмілююсь повчати вас, велебний муже, бо ви знаєте все ліпше, аніж я, проте чиню се з добрим умислом. Я подбав про те, щоб один громадянин Тюбінгена достовірно сповіщав мені про все, що чинить доктор Рейхлін, аби в нас була змога вас остерегти. Але я нині нічого не знаю, інакше охоче написав би вам. Тепер будьте здорові; зичу вам сього в щирій любові. Написано в Гейдельберзі.