Вогнедан, Повелитель… [uk]

Чорний Дракон кивнув головою:

— Я не виключав і такої можливості, авжеж… Але деякі обставини говорять, що припущення було помилковим. Ті двоє вбивць з Відради полювали на вас обох. Зрештою про це говорив і добродій Тутовик… Пам’ятаєте? Вбивці вважали, що з вагітною жінкою зладнає і той… як його… Щур, а вони прикінчать вас…

— Командор, їдучи сюди, не був певним, що це вдасться, — сказав Повелитель задумливо, — але він мав враховувати і можливість успіху цього плану. А якщо ті двоє вбивць хотіли прикінчити й мене теж, то який тоді сенс в цьому посланництві? Я вас ніколи не питав про це, але хто б зайняв трон Боговлади в разі нашої з Даною загибелі? І хто б приймав ішторнійських послів, опісля того, що сталося б?

— Мій Повелителю, — відповів Вартислав, — я сам багато думав про це… В разі вашої загибелі разом з молодою жоною, титул правителя перейшов би до дитини Білої Ружі. В разі народження у неї сина, як і сталося, Повелителя б звали Владигор Пард-Саламандр. Потім він став би просто Саламандром… П’ять родів обрали б раду заступників Святославового онука, а головою ради, Покровителем, став би князь Влад, як дід коронованого немовляти. Я лишився б при ньому Охоронцем Клейнодів. В разі ж народження дівчинки, правителькою стала б Біла Ружа, знов таки під заступництвом п’яти родин з Владом на чолі, а згодом трон Боговлади успадкував би або народжений нею син, або син її доньки…

— Отже, фактично, правив би Ельбером Влад Пард, — підсумував Вогнедан, — два десятки літ якнайменше…

— Мій Повелителю, — з жахом мовив Веданг, — про що ви…

— Не про те, — сказав Вогнедан заспокійливо, — я ні в чому не підозрюю чорногорця. Але ж, в разі нашої з Даною загибелі, командор Гаратто приїхав би просто до рук розлюченого Влада… Ви змогли б зупинити Покровителя, якби той наказав, скажімо, повісити ішторнійців?

— О, Влад не зробив би…, - сказав Дракон, поміркувавши, — але хтозна… Покровитель, власне кажучи, має всі повноваження правителя. А ішторнійський слід сплив би в розслідуванні неодмінно. Наскільки я знаю Влада, він би поставив мейдистів поза законом і найперше розігнав би ігворрську громаду — вона бо у нього як більмо на оці. Щодо ж посланництва… Якщо Влад захотів би помститися Гаратто, то я не мав би змоги йому завадити…

— Або пан Гаратто занадто хоробрий, — мовив Вогнедан, — або… Гаразд, а кого б він навертав на мейдизм, якщо Влад зумів би себе стримати? Я маю на увазі — з вельмож?

— Отут я можу сказати абсолютно точно, — сказав Дракон, — вашу сестру… Біла Ружа має великий вплив на свого свекра і дуже часто намагається пом’якшити всім відому різкість князя Чорногорського. Років зо три тому, ще до вашого заслання, в Ігворрі була якась ворохоба під час Осіннього Карнавалу… Мейдисти вийшли на вулицю в ряднинах, посипали голови попелом і галасували про непристойність цього свята. Влад вирішив рубонути з плеча і вигнати їх з міста взагалі, але Святославна умовила свекра покарати нерозумних вірою, а гроші вкласти в прикраси для міських вулиць на наступний рік…