Вогнедан, Повелитель… [uk]

Ще по зелемінським справам ви питали мене, що то за чутки про оголошення моанською церквою дня святого Кеяна Зелемінського та блаженної Франи Зеліборської… Все так — це і є оті самі особи… Їх віднайшов в тих болотах який-то чернець. Вже хворих на проказу. Лемпарт до того часу зовсім втратив глузд, але Чаяна знайшла в собі сили скласти таку оповідь, що її ось-ось занесуть до мейдистських святців.

Ви приводите мені в приклад острів Сіллон і Ллєгів, які не здаються і досі, на відміну від інших провінцій… Але ж на острові протриматися легше, і то вже давно нема Вітровія, а князь Буревіст, його син, ледве встигає відбивати напади ішторнійців, котрі все ж таки сподіваються оволодіти островом.

Щодо пророцтва про Вогнедана, Повелителя, вимовленого волхвом Вишезіром, то я не бажаю про нього говорити. Не тому, що не вірю, а тому, щоб не зневіритись у боротьбі, перемогу в якій побачать лише нащадки.

Єдине скажу — ваш батько відродиться у силі і славі. І врятує Ельбер Прекрасний.

Однак, для цього потрібно, щоб йому було що рятувати.

Примиріться ж з князем Владом, і погодьтеся стати проводирем таємного війська… Іншого вибору у нас нині немає. Повстанський рух вигасає, люди втомилися від напруги, а дивні… Так мало зосталося дивних.

Чекаю на вашу відповідь. Нехай цей лист буде останнім письмовим доказом нашого спілкування. Віднині ви маєте все тримати в пам’яті — ви зможете, адже ви син Вогнедана.