Усі жінки - відьми. Будинок шкереберть
- Автор: Остоу Микол
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”
- ISBN: 978-966-343-901-3
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Самиздат
Электронная книга - «Усі жінки - відьми. Будинок шкереберть». Краткое содержание книги:
— От і добре. — Пейдж знесилено плюхнулася на кушетку, яку вони залишили у їдальні.
— Я погоджуюсь, — зітхнула Фібі і всілася поруч із нею. — Але тепер ми маємо розробити план В.
— Згодна. Треба змінити підхід до справи, — запропонувала Пайпер. — Нам слід зайнятися дослідженнями. Ми мусимо знайти нову інформацію стосовно історії цього будинку. Цілком можливо, що нечисть, яка працює проти нас, з’явилася тут не випадково; скоріш за все, вона вже існувала тут певний час і тепер просто повернулася.
— Причому з подвоєною силою! — зауважила Пейдж.
— На мою думку, треба попорпатися в газетних архівах та старих планах міста, — вголос міркувала Фібі. — І все це ми зможемо знайти у бібліотеці.
— Вона відкриється тільки о другій, — зауважила Пайпер, поглянувши на годинник. — Тож ми матимемо у своєму розпорядженні кілька годин, щоб допомогти Лео розпаковувати ящики.
— Які проблеми? — пожартувала Пейдж. — Ми ж все одно планували займатися сьогодні розпаковуванням.
О другій тридцять перевізники повернулися до будинку і вивантажили все, що ще зовсім недавно завантажували. Дивно, але настрій у них був досить робочий. Мабуть, це пояснювалося додатковою винагородою, яку вони отримали, а ще — можливістю позалицятися до Фібі, яка, однак, проігнорувала всі підморгування та улесливі посмішки. Дівчата швидко просвітили Лео щодо нових обставин справи.
— Скажи чесно, — благально спитала Пайпер чоловіка по тому, як вони ознайомили його з теорією Пейдж. — Ми правильно вчинили, коли пристали на думку Пейдж про приховане послання, яке вона отримала у видінні? Чи у нас всіх стріха поїхала?
Лео задумливо провів рукою по своєму короткому волоссю піщаного кольору. У нього й так був досить важкий день, а тут ще якісь загадкові послання з Потойбіччя!
— Нічого не можу сказати напевне, — почав він, вагаючись, — але всі ви — ворожки, і якщо у Пейдж дійсно були якісь видіння, погані передчуття або магічні контакти іншого штибу, то не думаю, що вам слід їх ігнорувати.
— Передчуття зазвичай бувають у Фібі, — нагадала Пайпер. — Якщо висловлюватися офіційною мовою, то у нас виникла нештатна ситуація.
— Але є беззаперечний факт — усе побачене Пейдж мало дуже правдоподібний вигляд. Настільки правдоподібний, що вона скасувала переїзд. А це вже не абищо, — зазначив Лео. — Може, вам слід було ретельно розглянути всі можливі варіанти, перш ніж приймати рішення переїхати?
— А ми й розглянули, — запевнила його Фібі, кинувши багатозначний погляд на Пайпер, — і саме тому ти повернувся, і разом із тобою — всі наші манатки. — Вона скрушно зітхнула. — Ще вчора Пайпер і я місця собі не знаходили, побиваючись — що ж ми будемо цілих півроку робити без нашої рідної домівки! І якби був хоч один шанс скасувати переїзд, ми б ним обов’язково скористалися. Що ми і зробили.
— Що ж, — мовив Лео, — це не здається мені маячнею. Аж ніяк. Інакше я б тут зараз не стояв. А тепер усі втрьох ідіть і займайтеся вашими дослідженнями. Я ж тим часом побуду з Ваятом.
— Спасибі, дорогенький, — з вдячністю в голосі сказала Пайпер і цьомкнула чоловіка в щоку. — Зараз малий спить, але через півгодини ти маєш його розбудити. Інакше нам не вдасться вкласти його увечері.
Пайпер обернулася до сестер.
— Ну що, ходімо до бібліотеки? — Фібі з Пейдж закивали головами і хором відповіли:
— Ходімо!
І, прихопивши з собою курточки та ключі, дівчата вирушили в дорогу.
— Ну що, — мовила Пайпер, окинувши поглядом численні полиці з книжками, карткові каталоги та комп’ютери, — звідки почнемо? — Взявши руки в боки, вона повернулася до Фібі. — Здається, це ти недавно була студенткою? — спитала вона, натякаючи на те, що кілька років тому Фібі довелося поновити заняття у коледжі, щоб отримати диплом.
Фібі кивнула та озирнулася довкола:
— Це галузева бібліотека, Пайпер, — промовила вона. — Вона набагато менша, аніж та, що була у нашому коледжі. І база даних в ній, напевне, також є значно меншою.
— Це так, — зауважила Пейдж, але оскільки з нас лише ти маєш діючу студентську перепустку, то чому б не розпочати дослідження саме з цієї бібліотеки? Яка різниця? — Вона кинула погляд на полиці і швидко сколола своє густе волосся в жмут, що означало її готовність приступити до роботи. — Так, — почала вона, поглянувши на Фібі, — ти підеш перевірити картковий каталог і пошукаєш в Інтернеті міські легенди Сан-Франциско, особливо ті, що хоч якось стосуються будівництва, архітектури або міцності конструкцій. А ти, — Пейдж звернулася до Пайпер, — перевіриш муніципальні архіви стосовно будь-яких зафіксованих заворушень чи негараздів, — тут вона стишила голос до шепоту, — пов’язаних з окультними явищами.