Золотий маг. Книга 1. Зерно
- Автор: Бакума Микола Олександрович
- Серия: Золотий маг #1
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Самміт-книга
- ISBN: 978-617-7350-72-8
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Золотий маг. Книга 1. Зерно». Краткое содержание книги:
Магічний Орден, до якого я належу, називається Каса Альєнте (Casa Aliente), що перекладається як «Будинок Дихання або Початковий». Вважається, що саме магам цього Ордену була першим дарована магічна мудрість від Вищих. Але я гадаю, що Вищі дали цей дар багатьом одночасно. Іноді мені здається, що для них магія — це просто розвага, а ми тільки дрібні фігури в їхній нескінченній грі. Вони дивляться на нас, граються нами, щоб не померти з нудьги та щоб напакостити один одному. Але про них я тобі розповім іншим разом. Так ось, кілька сотень років тому наш Орден знайшов вашу покинуту магами планету. Ми почали вважати її своєю, тому що на ній не було присутності магів інших Орденів. Ми спостерігали за вами. І коли зрозуміли, що ваш розвиток дуже сильно випереджає всі інші світи, то постаралися приховати від усіх узагалі існування планети Земля. Про неї знає тільки декілька магів Ордену Дихання. Я потім тобі розповім, чому для нас це так важливо. Ми зруйнували майже всі портали на Землю. Те, що ти бачив годину тому, це було використання порталу між планетами. Він зараз єдиний працюючий на Землі. Є ще кілька законсервованих, а решта знищені, як, наприклад, Стоунхендж.
— Зробімо паузу — я трохи втомилася розповідати так довго, — сказала Ліна.
— Знову на найцікавішому, — награно сказав Нік, хоча його дійсно розпирало від цікавості.
— Не поспішай, у нас ще є час.
— Та я відтепер і не поспішаю. З роботи звільнився. Дома все вирішив. Тож зараз я можу деякий час приділити собі і вашим дивним загадкам. А може, чогось навчуся новому. До пенсії час ще є.
— Ніку, ти будеш вчитися не тут. Правда, перші декілька місяців я тебе буду вчити. Тобі треба дуже багато про що дізнатися. Як насправді влаштований світ. Як він влаштований магічно. Ти ж нічого цього не знаєш. Все, що ти знаєш, тільки стосується вашої планети Земля. А як живуть інші світи й інші раси, ти навіть не уявляєш. І навіть елементарному, щоб хоча б там вижити, тобі доведеться вчитися. Ти навіть мови не знаєш, якою там спілкуються. А навчатися ти будеш, ну, звісно, якщо буде бажання, в магічній Школі Ордену Дихання на планеті Фран.
— Що, знову до школи? Ну яка може бути школа у моєму віці! Уявляю: ледачий, товстий дідусь серед першачків. Чи там є окремі класи для пенсіонерів?
— Ой, теж мені старий знайшовся, — розсміялася Ліна. — Повір, там чимало навчається істот набагато старших за тебе. Але і молодих вистачає. Молодь — це в основному люди, а ось гноми тільки в сорок-п’ятдесят років починають вчитися магії.
— Які ще гноми? Ну що за казки!
— Ніку, ну починай вже ти нарешті думати ширше, ніж в тих рамках, які є на планеті Земля. Я знаю, що ти любиш читати фантастику та фентезі. Так ось багато написаного там — це правда. І багато створінь, які там описано, зовсім не вигадка ваших письменників, а ніби змальовано з реального життя, але не на Землі. Гаразд, втомилася я сидіти на твердих каменюках. Ти хоч і скаржишся весь час, що старий, але я трохи старіша за тебе буду.
Вони піднялися і попрямували до стежки, яка знову з'явилася в стіні дерев. «Цікаво, як дерева знають, куди вони збираються йти, щоб відкрити необхідну стежку…» — подумав Нік. Поряд почав бігати Прайм, запрошуючи погратися. Але Ліна явно не була налаштована затримуватися, тому змахнула рукою і вовки, як за командою, втекли в ліс.
— Нічого, із завтрашнього дня він ще набігається з тобою, — наче виправдовуючись, сказали вона і хитро посміхнулася. Нік вже відчував, що нічого доброго не слід очікувати.
— І що б це означало? — все-таки вирішив дізнатися він.
— Нічого доброго для тебе колишнього. Треба тобі повертатися у форму, а тому вранці тебе чекають пробіжки з Праймом. І я зроблю так, що халтурити він тобі не дасть. Пора тобі розлучатися з твої немаленьким пузом.