Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Психология » ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло
ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло

Электронная книга - «ЕФЕКТ ЛЮЦИФЕРА. Чому хороші люди чинять зло». Краткое содержание книги:

Легендарний американський психолог Філіп Зімбардо через майже 40 років повертається до знаменитого Стенфордського в'язничного експерименту, який відбувався під його керівництвом влітку 1971 року. У книжці докладно викладено перебіг експерименту, долучено розлогі уривки із щоденника психолога й учасників, матеріали інтерв’ю, аудіо- та відеозаписів. Професор Зімбардо проводить паралелі з іншими подібними експериментами, а також моторошними прикладами «ефекту Люцифера» у реальному житті: насильством у державних інституціях, геноцидами, етнічними чистками, порушеннями прав людини. Він також робить огляд впливу Стенфордського експерименту на суспільні науки, зміни у законодавстві, мистецтво, а найголовніше — на розуміння природи людської жорсткості загалом, банальності зла, але водночас і банальності героїзму.
1 ... 264 265 266 267 268 269 270 271 272 ... 287
Перейти на страницу:

«Я бажаю прийняття групи, проте ціную свою незалежність». Оманливість прийняття у бажану соціальну групу сильніша, ніж міфічна золота каблучка з «Володаря Перснів». Сила бажання бути «своїм» змушує деяких людей робити будь-що, щоби бути прийнятими, а також вийти за межі дозволеного, щоби уникнути відторгнення Групою. Ми справді є соціальними тваринами, і часто наші соціальні зв’язки вигідні нам і допомагають досягнути важливих цілей, яких ми би не досягли самостійно. Однак, бувають випадки, коли прийняття групових норм є непродуктивним і шкідливим. Необхідно визначитись, коли слідувати груповим нормам, а коли ні. Загалом, ми живемо у наших свідомостях, у величній самотності, тому повинні бути схильними та готовими заявити про нашу незалежність, незважаючи на соціальне неприйняття, яке вона може викликати. Це нелегко, надто для молодих людей із хиткою самооцінкою або дорослих, чия самооцінка залежить від роботи, яку вони виконують. Вони практично не можуть протистояти натискам бути «командним гравцем» та не зважати на свої моральні засади. У таких ситуаціях слід відступити крок назад, вийти поза межі суджень цієї групи та знайти нові, які підтримуватимуть незалежність і поділятимуть наші цінності. Для нас завжди існує інша, краща група.

«Я буду більш пильним до рамок». Той, хто доносить повідомлення, рамкуючи його, стає або митцем, або шахраєм. Способи подачі повідомлень, рамкування, мають не менший вплив, ніж переконливі аргументи в їх змісті. Ефективна рамка може бути малопомітною: просто звуки, картинки, слогани, логотипи. Вони впливають на нас і, несвідомо для нас, формують наше ставлення до ідей чи речей, які просувають. Наприклад, виборці, які підтримали скорочення податкових пільг на нерухомість найзаможніших, одночасно проголосували проти спадкового податку, тому що обидві назви визначали те саме явище. Ми прагнемо речей, що їх рамковано як «дефіцит», навіть коли вони є у надлишку. Ми неприхильні до речей, які подаються як потенційні збитки, і віддаємо перевагу тому, що представляється як вигода, навіть якщо співвідношення позитивних і негативних прогнозів однакове[539]. За 100-відсоткової впевненості отримання А або Б, ми не хочемо варіант, що передбачає 40% можливості втрати А, але бажаємо варіант, що передбачає шанс 60% здобути Б (в обидвох випадках така сама ймовірність отримання А чи Б). Лінгвіст Джордж Лакофф чітко показує у своїх роботах, що є вкрай важливим бути свідомим впливу рамкування інформації і бути пильним, щоб компенсувати цей тонкий вплив на наші емоції, думки і вибори[540].

«Я збалансовуватиму своє сприйняття часу». Коли ми дозволяємо собі потонути в розширеному теперішньому моменті, нас можна довести до вчинків, про які і не подумали би. Втрачаючи відчуття взятих в минулому зобов’язань чи відповідальності перед майбутнім, ми стаємо вразливими для ситуативних спокус, що, як у «Володарі мух» ведуть до екстрем. Коли інші зловживають силою чи втрачають контроль, часова орієнтація, що не обмежується тимчасовими насолодами чи фаталізмом моменту, дозволяє не «плисти за течією». Тоді ви будете більш схильними аналізувати позитивні і негативні наслідки своїх дій з огляду на наслідки у майбутньому. Також ви можете протистояти обставинам завдяки глибокому усвідомленню минулого досвіду, що формує ваші особисті моральні цінності та стандарти. Розвинувши збалансоване сприйняття часу, у якому минуле, теперішнє та майбутнє можна використати, залежно від ситуації чи отриманої задачі, вам буде легше діяти відповідально і мудро, ніж тоді, коли ваше сприйняття часу звужене до одного чи двох часових вимірів. Вплив ситуації послаблюється, коли минуле і майбутнє об’єднуються, щоб вмістити теперішнє[541]. Наприклад, дослідження показують, що доброчесні неєвреї, які допомагали переховувати голландських євреїв від нацистів, не використовували раціоналізації, яку практикувати їхні сусіди, щоб пояснити, чому вони не допомагали. Ці герої трималися моральних структур, які походили від їхнього минулого. Вони ніколи не втрачали бачення майбутнього, у якому, озираючись на цю жахливу ситуацію, вони питатимуть себе «Чи вірно ми вчинили, не піддаючись страху і соціальному тискові?»[542].

«Я не жертвуватиму власними чи громадянськими свободами заради ілюзії безпеки». Потреба безпеки — це потужна сила, яка визначає людську поведінку. Коли перед нами постає потенційна загроза безпеці або обіцянка захистити від загрози, нами можна маніпулювати і залучати до дій, які за нормальних обставин ми відкидали би. Це найпопулярніший спосіб здобуття влади — запропонувати фаустівську угоду: будеш у безпеці від лиха, якщо пожертвуєш лишень часткою своєї свободи — особистої чи громадянської — і зречешся її на користь владоможців. Мефістофель наполягатиме, що його спроможність врятувати вас залежить від маленької відмови від своїх свобод і загальнолюдських прав. Не погоджуйтесь на це. Ніколи не жертвуйте засадничими особистими свободами за обіцянку безпеки, бо ці жертви — реальні, їхній ефект — негайний, а безпека — далека ілюзія. Це правда як у подружніх відносинах, так і в управлінні державою, коли лідер нації обіцяє особисту безпеку кожного чи національну безпеку, заради якої потрібно пожертвувати певними свободами, правами та законами. Класична робота Еріха Фромма «Втеча від свободи» нагадує нам, що це перший крок фашистського лідера, який він зробить навіть у номінально демократичному суспільстві.

вернуться

539

D. Kahneman, A. Tversky, «Prospect Theory: An Analysis of Decision Under Risk,» Econometrica 47 (1979) C. 262-91; A. Tversky, D. Kahneman, «Loss Aversion in Riskless Choice: A Reference-Dependent Model», Quarterly Journal of Economics 106 (1991) C. 1039-61.

вернуться

540

G. Lakoff, Don't Think of an Elephant: Know Your Values and Frame the Debate, White River Junction, VT: Chelsea Green, 2004; G. Lakoff, M. Johnson, Metaphors We Live By, 2nd ed., Chicago: University of Chicago Press, 2003.

вернуться

541

P. G. Zimbardo, J. N. Boyd, «Putting Time in Perspective: A Valid, Reliable Individual Differences Metric», Journal of Personality and Social Psychology 77(1999) C. 1271-88.

вернуться

542

A. Stein, Quiet Heroes: True Stories of the Rescue of Jews by Christians in Nazi - Occupied Holland, New York: New York University Press, 1991.

1 ... 264 265 266 267 268 269 270 271 272 ... 287
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)