Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
/Інтермедія про Климка < Стецька].— Подається за публікацією у кн.: Українські інтермедії XVII—XVIII ст. К., 1960,
с. 33—42.
...Стецько кота має в мішку на спині...— В тексті навпаки: Стецько з горшками, Климко з котом.
/Інтермедія про Максима, Рицька і Дениса].-Подається за публікацією у кн.: Українські інтермедії XVII—XVIII ст., с. 42—49.
АНОНІМ
/Інтермедія на дві персони: син з татом].—Міститься у так. званому Дернівському рукописному збірнику кінця XVII — початку XVIII ст., інтермедії якого, очевидно, були створені в тій самій місцевості, що й інтермедії до п’єси Якуба Гаватовича, можливо, в тій самій Кам’янці Струмиловій, але років на п’ятдесят пізніше.
Подається за публікацією у кн.: Українські інтермедії XVII—XVIII ст., с. 53—55.
[Житіє княгині Ольги] — Подається за рукописом XVII ст., який зберігається у відділі рукописів ЦНБ, шифр 370 П /155, арк. 517—522, опублікованим у кн.: Перетц В. Н. Исследование и материальї по истории старинной украинской литературьі XVI—XVIII веков. М.— Л., 1962, с. 66— 76, та Павленко Г. І. Становлення історичної белетристики в давній українській літературі. К-, 1984, с. 179—194.
1 Ольга (Єлена; ? —969) — велика княгиня київська у 945—957 pp.; близько 957 р. прийняла християнство; по смерті визнана святою.
2 Коростинь (Користань, Коростень)—столиця Древлянської землі, на річці Уж, лівій притоці Прип’яті; вперше згадується в літописах під 945 р. як Іскоростень; в 946 р. Ольга, придушуючи древлян, спалила його; відродився у XIV ст.
3 Овручов (Овруч) — древлянське місто на річці Норинь, притоці Ужу. Вперше згадується в літописах під 946 р. як Вручий.
4 Святослав(? — бл. 973) —син Ігоря й Ольги, великий князь київський у 945—972 pp.
s ...Ко її ста нти її а, сн н а Леонов а...— Йдеться про Коистан-тііна VII Порфірогенета, або Багрянородного (905—959), візантійського імператора (913—959), покровителя учених, письменника-історіографа. s ГІолієкт (Полієвкт) — константинопольський патріарх у 946
970 pp. За переказами, 955 р. охрестив Ольгу.
І о а н н Цииисха (Цимісхій; бл. 925—976) — візантійський імператор у 969—976 pp.
‘ Фе о ф і л а к т — константинопольський патріарх у 933—956 pp.
9 Ярослав Володимирич (Ярослав Мудрий; 978—1054) великий князь київський з 1019 p., син Володимира Святославича і Рогніди, видатний політик і культурний діяч.
10...ц е р к о в в Києві святої Софії.. Йдеться про Софійський собор, споруджений за князювання Ярослава Мудрого після перемоги над печенігами 1036 р. Назва походить від грецького слова «Софія» «мудрість». Став центром релігійного, політичного і культурного життя Київської Русі.
"Цариця Єлена (244—327) —мати візантійського імператора Константина Великого Флавія. Мала великий вплив на сина і сприяла поши реншо християнства.
12 Ольг (Олег Святославич; ? —977) — князь древлянський, син Святослава Ігоровича. По смерті батька між Олегом і Ярополком спалахнула міжуособиця, приводом до якої стало вбивство Олегом Лота, сина Яропол-кового воєводи Свенсльда. Олега було розбито; тікаючи в Овруч, він упав з мосту і втопився.
13 Переяславець (Малий Переяслав, Мала Преслава, Пресла-ва) болгарська фортеця на Дунаї. В 968 р. її захопив Святослав Ігоревич,
971 р її відбив у русичів Іоанн Цимісхій.
Леонтій (Леон, Лев, ? 1008) —київський митрополит
15 Десятинна церква перша кам’яна церква у Києві, збудована в 989—996 pp. На її утримання князь Володимир Святославич виділив десяту частину князівських доходів. Зруйнована 1240 р. під час завоювання Києва татаро-монголами.
[Житіє князя Володимира/— Подається за текстом, який зберігається у ЦНБ, шифр ДА/416 Л, арк. 424—435 зв. арк. 424—424 зв.— рукопис; арк. 425—435 зв. стародрук. Очевидно, це текст житія Володи мира, виданий друкарнею Києво-Печерської лаври близько 1670 р. (див. Запаско Я , Ісаєвич Я Пам’ятки книжкового мистецтва Каталог стародруків, виданих на Україні, кн 1 (1574 1700) Львів, 1981, с. 83) Його прилу
чено до рукописного збірника, укладеного 1671 р Житіє Володимира, додане до другого видання «Викладу о церкві і церковних речах» Феодосія Софоно-вича (Унів, 1670), було, мабуть, передруком із цього київського друку (див. там же, с. 83). Текст цей опубліковано у кн.: Павленко Г. І. Становлення історичної белетристики в давній українській літературі, с. 160—179.