Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
1 Кривичі — східнослов’янські племена, які жили у верхів’ях Дніпра, Волги і Західної Двіни, а також у південній частині басейну Чудського озера
2 Розгнідь (Рогніда Рогволодівна, ?—1000) —дочка полоцького князя Рогволода, жінка Володимира Святославича За літописом, наприкінці 70-х років X ст відхилила сватання Володимира. Захопивши Полоцьк близько 980 p., Володимир убив Рогволода та його синів, а Рогніду силою взяв собі за жінку, назвавши її Гориславою Після охрещення Володимира і розпущення його гарему вона постриглась у черниці під ім’ям Ана-стасії
3 где тепер церков святого Василі я...— Церкву Василія Великого у Києві було споруджено Святославом Всеволодичем на східному краю Великого Ярославового двору біля;городської стіни (поблизу нинішнього фунікулера) і освячено 1 січня 1185 р Згодом вона стала зватися
Трьохсвятительською (Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Богослова).
4 Із я слав Володимирнч (980—1001) — старший син Володимира Святославича і Рогніди, ізяславський та полоцький князь.
5 Всеволод — син Володимира Святославича, володимиро-волин-ський князь. ГІо смерті батька невдало сватався за шведську королеву Сігрід Стурраде (Горду) і був убитий.
6 Святополк Окаянний (бл. 980—1019) —син Володимира Святославича, у 988—1015 pp. князь туровський, у 1015—1019 pp. великий князь київський.
7 Борис і Гліб — молодші сини Володимира Святославича. Борис (? —1015) з 988 р. княжив у Ростові, а Гліб (? —1015) — у Муромі. По смерті батька обох було вбито з наказу Святополка Окаянного. Ця подія стала підставою для канонізації Бориса і Гліба як святих і послужила сюжетом для багатьох творів східнослов’янських літератур.
8 Мстислав Хоробрий (Удалий; ? —1036) — син Володимира Святославича, князь тмутараканський і чернігівський; воював із хозарами, у 1022 р. підкорив косогів, перемігши у двобої їхнього князя Редедю; змагався з Ярославом Мудрим за київський стіл; у Чернігові заклав собор Спаса, в якому і похований.
Марія (Доброніга; ?—1087) —дочка Володимира Святославича
і грецької царівни Анни, жінка польського короля Казимира І. Прийняла католицтво під іменем Доброгніви.
10 Казимир І (? —1058) —польський король, син Мечислава, або Мєшка II, і дочки рейнського пфальцграфа Рікси.
11 Болеслав Смілий (Болеслав II Хоробрий; 1039—1081) — польський князь (1058—1077) і король (1077—1079). Здійснив два походи на Київську Русь (1069 і 1077). Під час першого походу захопив Київ.
12 Станіслав — краківський єпископ (1030—1079). Убитий за наказом Болеслава Хороброго. В 1253 р. його було канонізовано як святого.
13 Берестове — сільце біля Києво-Печерського монастиря; літня резиденція київських князів.
14 Червено — давньоруський город на лівому березі річки Хучви, притоки Західного Бугу. Згадується в літописі під 981 р. Локалізується на місці села Чермио Люблінського воєводства (ПНР).
15 Я т в я г и — балтійські племена, предки литовців; жили між середньою течією річки Німан і верхів’ям річки Нарев.
16 ...х р и с т і а н и н а - в а р я г а з с и н о м...—Йдеться про варяга Феодора і його сина Іоанна. За переказом, Феодор відмовився віддати свого сина для принесення в жертву поганському богові Перуну. Роздратований натовп киян убив їх обох.
17 По том ішов Владимир на Болгар и...— Похід Володимира Святославича на волзьких болгар відбувся 985 р.
18 Б о с н я (Боснія) — країна, яка за часів Римської імперії входила до складу римської провінції Іллірик. У V ст. нею оволоділи готи, а з VI ст. в ній з’явилися слов’яни. Близько X ст. там утворилося васальне банство, підвладне хорватській короні.
19 Морава (Моравія) —історична область над річкою Моравою; у III—IV ст. була заселена кельтами, яких витіснили германські племена маркоманів і квадів; у 625—658 pp. входила до складу слов’янської держави Само; в IX—X ст. стала основою Великоморавської держави, після падіння якої була підкорена спершу угорськими, а потім польськими феодалами.
20 П а н [н о] н і я — римська провінція між річками Дунаєм і Савою. Первісно її населяли іллірійці та кельти; в кінці І ст. романізувалась; в IV ст. завойована германськими племенами; у V ст. стала основою держави гуннів, а після її занепаду перейшла під владу гепідів і лонгобардів; у VI ст. її захопили авари, а в IX —слов’яни, після чого стала слов’янським князівством, залежним від франкського королівства. На межі IX і X ст. на території Паннонії заснували свою державу угорці.