Рукопис, знайдений у Сараґосі

Узавіт був батьком Йонафана й дідом Каламіеля, який, дізнавшись, що на батьківщині вже спокійно, повернувся до Єрусалима, однак зберіг свій дім у Казіаті та інші володіння, які набув свого часу в околицях того міста. Ти пригадуєш, що за часів вавилонської неволі наш рід розділився на дві гілки. Глава старшої лінії, Йоседек, був шанованим і побожним ізраїльтянином, і всі нащадки пішли за його прикладом. Я не розумію, чому між обома лініями виникла така запекла ворожнеча, що старша повинна була перебратися до Єгипту й там присвятити себе служінню Богові Ізраїлю в храмі, збудованому Онією. Ця лінія вигасла, а радше затрималась на особі Агасфера, відомого як Вічний Жид.

Каламіель був батьком Еліфата, дідом Еліазіба й прадідом Ефраїма, за часів якого імператор Каліґула надумався поставити свою статую в Єрусалимському храмі. Зібрався весь синедріон; Ефраїм, який теж входив у його склад, вважав, що в храмі слід помістити не тільки статую імператора, але й статую його коня, який вже був консулом; однак Єрусалим збунтувався проти проконсула Петронія, і імператор відмовився від свого наміру.

Ефраїм був батьком Небайота, за часів якого Єрусалим повстав проти Веспасіана. Небайот не чекав, як все повернеться, і переїхав до Іспанії, де, як я вже казав, ми мали значні маєтки. Небайот був батьком Йосифа, дідом Сімрана й прадідом Рефайї, який був батьком Іємії, а той став придворним астрологом Ґундеріка, царя вандалів.

Іємія був батьком Есбана, дідом Уза й прадідом Єримота, який був батьком Аматота й дідом Альмета. За часів цього останнього Юсуф бен Тахер вступив в Іспанію, щоб підкорити країну й навернути народ у мусульманство. Альмет з’явився перед мавританським вождем з проханням, аби йому було дозволено перейти у віру Пророка.

— Ти, мабуть, знаєш, мій друже, — сказав йому вождь, — що в день Страшного суду всі євреї будуть перетворені в ослів і переноситимуть вірних до раю; і якби ти перейшов у нашу віру, нам могло б колись забракнути в’ючних тварин.

Ця відповідь була не надто ґречною, однак Альмет втішився прийомом з боку Масуда, брата Юсуфа. Масуд залишив його при собі й посилав з різними дорученнями до Африки і Єгипту.

Альмет був батьком Суфі, дідом Ґуні й прадідом Іссера, який був батьком Шаллума, першого сарафа, або скарбника при дворі Махді. Шаллум оселився в Кайруані й мав двох синів — Магіра і Магаба. Перший залишився в Кайруані, другий же переїхав до Іспанії, поступив на службу Кассар-Ґомелесів і підтримував зв’язки між ними та Єгиптом і Африкою.

Магаб був батьком Йофелета, дідом Малкієля, прадідом Бехреза й прапрадідом Дехода, який був батьком Сагамера, дідом Суаха, прадідом Агії, прапрадідом Бера, у якого був син Абдон. Абдон, бачачи, що маврів виганяють з усієї Іспанії, за два роки перед здобуттям Ґранади перейшов у християнську віру. Сам король Фердинанд був його хрещеним батьком. Однак, незважаючи на це, Абдон залишився на службі Ґомелесів, у старості зрікся назарейського Пророка й повернувся до віри предків.