Рукопис, знайдений у Сараґосі

Це була печера, видовбана в скелі, де-не-де перерита з’єднаними між собою ямами. Лампа освітлювала вхід до мого підземелля, я помітив пару жахливих очей, а одразу за ними — страшну пащу, оснащену потворними зубами. Крокодил увіпхав половину свого тілиська до моєї печери й готувався пожерти мене. Я був скутий, не міг поворухнутися, тому прочитав молитву й почав чекати смерті.

Проте крокодил був прикутий до ланцюга, це було випробування, якому хотіли піддати мою хоробрість. Друзи в ті часи утворювали на Сході численну секту. Її початок пов’язаний із певним фанатиком по імені Даразі, який насправді був усього лиш знаряддям Хакіма Біамріллаха, третього каліфа Фатимідів у Єгипті. Цей володар, відомий своєю безбожністю, намагався неодмінно відродити давні пунічні забобони. Він наказав вважати себе втіленням божества й віддавався неймовірні розпусті, до якої допускав також своїх прибічників. У ті часи ще не заборонили остаточно стародавніх містерій, їх влаштовували в підземеллях лабіринту. Каліф наказав втаємничити його, але зазнав невдачі в своїх безумних починаннях. Його прибічники ховалися від переслідувань у лабіринті.

Сьогодні вони визнають найчистішу магометанську віру, той її варіант, який визнається сектою Алі і який колись прийняли Фатиміди. Вони узяли собі назву «друзи», щоб уникнути ненависного всім імені Хакімітів. Від давніх містерій друзи залишили тільки звичай піддавати випробуванням. Я був присутній при декількох обрядах і звернув увагу на декілька фізичних прийомів, над якими, без сумніву, замислились би найбільші європейські вчені; крім того, схоже, що друзи мають певні ступені втаємничення, де йдеться вже зовсім не про магометанство, а про речі, про які я не маю жодного поняття. Зрештою, для їх вивчення я був тоді ще надто молодий. Я провів цілий рік у підземеллях лабіринту, часто їздив до Каїра, де зупинявся у людей, поєднаних з нами таємними зв’язками.

Власне кажучи, ми подорожували лишень для того, щоб виявити наших таємних ворогів сунітського напрямку, який тоді був пануючим. Ми вибралися в дорогу до Маската, де імам виразно заявив, що він проти сунітів. Цей шляхетний святий чоловік прийняв нас дуже люб’язно, показав нам список арабських родів, які вірили в нього, і переконував, що може легко вигнати сунітів з Аравії. Однак його вчення відрізнялося від вчення Алі, тому ми з ним не могли мати нічого спільного.