Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
1 Етимологія слова Сіон (євр. siyyon, Ційон) остаточно не з'ясована, але значення "спостережний пункт" чи "дозорна вежа" з цим словом напевно ніяк не пов'язані. Можливо, Сковорода ототожнив гору Сіон (її й справді ототожнюють із кількома різними місцинами, включно з Храмовою горою) з горою Цофім (євр. sopim). Якраз слово Цофім означає "сторожа", "спостерігачі" (корінь sapaь означає "оглядати, шпигувати, спостерігати, слідкувати" [див.: The Brown-Driver-Briggs Hebrew and English Lexicon. -Peabody, Mass., 1999. - P. 859]). По-грецькому ця гора називається Скопос, тобто "Спостерігач"; латинізована форма - Scopus. Гора Скопус [див.: Avi-Yonah М. Zofim// Encyclopaedia Judaica. - Jerusalem, 1973. - Vol. 16. - P. 1192-1193] - це узвишшя на північ від Єрусалима (зараз входить у межу міста). Згадки про цю гору є тільки в післябіблійній літературі. З гори Цофім паломники, які прямували до Єрусалима, могли вперше побачити Храм. Після його зруйнування, дивлячись зі Скопу су на Храмову гору, вони на знак скорботи надривали собі край одяїу (див.: Єрусалимський Талмуд, Моед Катан 3: 7, 83Ь; Вавилонський Талмуд, Песахім 3: 8 та ін.; мідраш Ейха рабба 5: 18, 1). Йосиф Флавій також згадував про гору Скопус в «Іудейських старожитностях» (XI, 329) та в «Іудейській війні» (II, 528, 542; V, 67,106).
2 Книга пророка Малахїї 4: 2.
3 "Фанар"-світильник міг набувати різних символічних значень. Пор., наприклад: "душу свою в тЪлЪ, как свѣчку в фонарѣ..." [ТупталоД. Брань святаго архістратига Міхаила, воєводьі сил небесных, и ангелов его с седмоглавным змієм // Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: У 3 ч. - Киев, 1824. - Ч. 3. - С. 395].
4 Метафорично слово скрипица означає "мысль" [див.: Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 48], тож його можна асоціювати зі словами "свѣт и благоразуміе", а от табакерка за часів Сковороди була ходовою метонімією нікчемної речі. Варто пригадати хоч би санкт-петербурзький часопис «Трутень», де в одному з матеріалів до геть порожніх, але модних, дрібниць зараховані "табакерки черепаховые, бумажные, суріучные; кружева, блонды, бахромки, манжеты, ленты, чулки, пряжки, шляпы, запонки..." [Избранные произведения русских мыслителей второй половины
XVIII века. - Москва, 1952. - Т. II. - С. 137], або «Подорож із Петербурга до Москви» Олександра Радігцева: "Табакерочка золотая, пряжки серебряные и другая дрянь..." [Радищев А. Н. Избранные философские сочинения. - Москва, 1949. - С. 92].
5 Фразу д^ъ в^д^Ьнїа взято з Книги пророка Ісаї 11: 2.
6 За словником Памви Беринди, ангел означає "вѣстник, посел, оповѣдач" [Беринда П. Лексікон славеноросскій и имен толкованіє. - Київ, 1627. - Ст. 334; про значення цього слова див. також: Аверинцев С. Ангели// Аееринцее С. Софія-Логос: Словник / Упорядник та автор передмови Костянтин Сігов; науковий редактор видання Марина Ткачук. 3-є вид. - Київ, 2007. - С. 35-39].
7 Ця думка дуже стара. Про двох янголів, які супроводжують людину, говорили ще Єрм у своєму «Пастирі» ("Два янголи з людиною: один добрий, а другий злий" [Ранние отцы Церкви: антология. - Брюссель, 1988. - С. 193]), Оріген (Про першооснови, III, II, 4) [див.: Ориген. О началах. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 256] та інші.
8 Як писав свого часу Оріген (Про першооснови, І, 5), "...усяка розумна душа... повинна витримати боротьбу проти диявола та його янголів і супротивних сил, тому що вони намагаються обтяжити її гріхами..." [Ориген. О началах. - Санкт-Петербург, 2007. - С. 24]. Пор., наприклад, з «Діоптрою» Віталія Дубенського: "Не возможеши без брани жити, идВже будеши имѣти имаши брань, понеже в себв имаши, иже ти сопротив речет. Во єдином человѣцѣ полагаєт апостол два человѣка [йдеться про слова святого апостола Павла: 'Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день у день відновляється внутрішній' (Друге послання св. ап. Павла до коринтян 4: 16)]. И тако сопряженна, яко ни єдин пребывати может без другаго, и тако между собою разнствующа, яко суще два, обаче єдин єст, и єдин - два. В сих двойх всего живота дВло прохожденно бьіваєт" [Діоптра, сирѣч Зерцало, албо Изображеніє извѣстнос живота человѣческаго в мирѣ. - Кутейно, 1654. - Арк. 148 (зв.)-149; про "внутрішню" та "зовнішню" людину див. також: Туптало Д. Внутренній человѣк// Сочиненія святаго Димитріа, митрополіта Ростовскаго: ВЗч. - Киев, 1824. - Ч. 1. - С. 101-108; Максимовичі. Богомьісліє. - Чернігів, 1710. - Арк. 70 (зв.), 357 (зв.); Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 256].