Чому люди тупі? Психологія дурості

Дурість, тупість, глупство… Доволі термінів, щоб шельмувати індивідуума чи його дії. Ці зневажливі й часто образливі слова настільки увійшли до звичного словника, що їх означення здається нам очевидним: брак розуму. Стосовно ж точного розуміння, що таке, власне, розум, питання виявляється дражливішим і навіть стає темою запальних і гострих суперечок, попри те що інтуїтивно нам здається, ніби ми розуміємо значення слова. Утім, всі ми можемо згадати людей, відомих своїм розумом, які чинили неабиякі дурниці. Як це можливо? А що, як дурість не брак розуму, а особливий спосіб його використання?

Мені видається розумним узяти за відправну точку визначення двох термінів, що їх часто — і помилково — використовують як синоніми. Справді, деякі дії призводять до неприємностей і негативних наслідків для їхнього виконавця, оточення, ба навіть для обох боків. І все це без жодних переваг у підсумку. У такому випадку ми запитуємо в себе, навіщо людина це зробила! Якщо вона не мала можливості передбачити наслідки своєї поведінки через нерозсудливість, незрілість або брак здорового глузду, йдеться про глупство, як у дітей, які досліджують світ і не зважають на деякі заборони, не розуміючи можливих наслідків своїх дій.

Зовсім інший випадок, коли люди чинять так цілком свідомо. Як ми можемо знати, що причина в усвідомленні? З одного боку, вони визнають після того, як зробили, що краще б не робили, адже добре знали, на що наражаються. З іншого боку, якщо їх просять проаналізувати подібну поведінку, але в когось іншого, вони відповідно відреагують: «Це тупо, він не повинен був так чинити!» Отже, тупість не через брак розсудливості чи передбачливості…

Ще більше спантеличує, коли дурні дії чинять люди, розум яких не підлягає сумніву. Або його засвідчив високий коефіцієнт інтелекту за результатами когнітивних тестів, або він відповідає популярному значенню цього терміну: людина, що досягла блискучого успіху (Стів Джобс, наприклад), широко визнана за свої глибокі думки (Альберт Ейнштайн) або ж має престижні дипломи. Розумні люди не мають імунітету проти надзвичайно дурних вчинків з катастрофічними наслідками. Згадаймо хоч колишнього американського президента Біла Клінтона, який, перебуваючи під слідством, і далі підтримував «неналежні стосунки» зі своєю стажеркою Монікою Левінські, що насамкінець коштувало йому президентства. Отож можна бути розумним, навіть дуже розумним, і все ж іноді робити дурниці[49]. Зауважмо мимоходом цю асиметрію: розум характеризує людей, натомість глупота стосується переважно окремих вчинків.