Африка, сни
- Автор: Подервянский Александр Сергеевич
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- ISBN: 978-617-7279-03-6
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Африка, сни». Краткое содержание книги:
Уперше публікується повнометражна комедія-екшн «Ваша Галя балувана» – неперевершена кіноісторія про прекрасну Галю, українську якудзу і Дао, яке не описати словами.
Для широкого кола читачів із почуттям гумору, які розуміють (при)значення обсценної лексики.
Скінчились дні весняних сподівань,
Відгомоніла колективізація весела,
І Мамлакат вже не цілує в губи
Вождя народів диких: “Йди, збирай,
Мала узбецька дівчинка бавовну,
Бо пороху і дінаміту, а не поцілунків потребує
Країна наша, вже війна жорстока стукає у двері”.
Так сказав вусатий імператор, і з огидой витер
Дитячу слину з вусів божественних.
Бо на одну шосту частину суходолу
Напав зненацька Гітлер біснуватий.
Уже Гудеріан і Кляйст пихатий
Завершили оточення, їх танки
З’єднались біля Лохвиці, в полон
Здаються армії, і зрада
Отруйним скорпіоном повзає в тилу,
В тайзі, в Сибіру...
Підступне павутиння тут плете
Розпусний генерал, плейбой і зрадник.
Коханку має він – то жінка заміжня,
Що має двох синів: обох Павлами звати.
Тут бачу я кохання, ненависть і зраду,
Гнів богів, стихійні катаклізми,
Врешті – смерть героїв,
Що вчинками противними струсили небеса.
Їх поведе в Аід
Танатос, невблаганний демон смерті,
Себто, я...
Тож я наказую усім сидіти тихо,
Стільцями не рипіти,
І відключить пересувні переговорні пристрої...
Трагедію покажем зараз вам!
Величний хвойний лiс з мхами, лiанами, ялинами i кедрами. Де-по-де до них самiтньо тулиться берiзка. Чути пiонерський горн. Через чащобу продирається пiонерський загiн. Сховавшись за сосною, на загiн зловiсно угукає здоровенний Фiлiн.
Піонери(співають):
Много звьозд на нєбє свєтіт,
А одна – хрусталіна!
Много думок на прімєтє
У родного Сталіна!
Нам би Сталіна увідєть,
Нам би с нім пагаваріть,
Розсказать би, как в калхозє
Стало вєсєло нам жить!
Учитель атеїзму:
Смєлєй, таваріщі, звізда плєнітельного щастя
Нам освєщаєт правільні путі.
Дойдьом до свєтлой цєлі ми,
І тьма рассєется над сопкамі,
І утро пофарбує красним цвєтом
Зубчаті стєни нєжного Крємля!
По той стєнє крємльовской, нєжной
Походжає Сталін благодатний
І палить люльку. З неї вилітає
Ароматний дим, летить через Урал,
Через тайгу, до нас, в Сибір просторную,
(До піонерів)
Понюхайте, понюхайте!
Фiлін:
Угу-угу-угу!
Павлiк Морозов (пiдходить до Учителя атеїзму, який веде загiн):
Я знаю, це фашист угука на соснi.
Склада вiн карти наших болотiв,
Щоб переслати їх Гудерiану.
Філін:
Угу-угу-угу!
Учитель атеїзму:
От падло,
Шкода, маузер свiй дома я забув!
Філін (iронiчно):
Угу…
Павлiк Морозов:
Узнать вiн хоче тайни пiонерськi,
А потiм побiжить i закладе
Гудерiану всi секрети нашi.
Учитель атеїзму:
Ти перебiльшуєш, Павлуша, як завжди.
Скорiш за все, ексгiбiцiонiст забрався на сосну.
Дiвчаток недозрiлих наших хоче вiн
Злякать з сосни зненацька видом хуя.
Чого робити там фашисту, не пойму я?
Філін:
Угу.
Павлiк Морозов:
Це знають ще у яслах малi дiти,
Що лучше перебдiть, нiж недобдiти.
Катаймо на сосну, стягнем його за яйця
І спитаєм документа. А як не покаже,
То почнемо пиздить. Ото натiшимся!
Я пиздити люблю – людей, також жiнок,
Курей, свиней, собак. Особєнно
Я кошенят люблю топити. Як приємно!
Сидиш собi спокiйно на вiдрi i палиш люльку,
А воно, маленьке i дурне, все тичеться у сраку.